У Києві вперше на виставці представили особисті речі Блаженнішого Любомира

Широкому загалу вперше представлені особисті речі Блаженнішого Любомира Гузара, передані Отцем і Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом. Експозиція стала частиною виставки «УГКЦ – час випробувань», головними експонатами якої є особисті речі митрополита Андрея Шептицького, патріарха Йосифа Сліпого, владики Володимира Стернюка та отця Климентія Шептицького.

Відкрив експозицію Предстоятель УГКЦ у супроводі владики Богдана (Дзюраха), секретаря Синоду УГКЦ. На заході були численні шанувальники Любомира Гузара. Відкриваючи експозицію, Глава УГКЦ відзначив, що ми, які у своєму серці носимо закарбований його образ, можливо, ще не вповні відчуваємо, що означає зберегти пам'ять для народу. Бо ми його пам’ятаємо особисто. Кожен має свій досвід спілкування з Блаженнішим Любомиром.

«Сьогоднішня подія – ця експозиція, яку ми відкриваємо, має на меті, аби ми, як Церква, як спільнота, промовили до широкого загалу і України, і світу. Блаженнішого Любомира ще за життя і після відходу у вічність люди називали своїм батьком», – пояснив Предстоятель УГКЦ.

«Ми сьогодні справді потребуємо батька, який би міг усіх нас пригорнути, незалежно від того, до якої церкви ми ходимо, якою мовою спілкуємося. Нам потрібно мати такі обійми, яких би ніхто не цурався, незалежно від досвіду Бога, розуміння своєї тотожності. Усі ми потребуємо такого батька з такими обіймами, які були б іконою обіймів нашого Небесного Отця. Тому така важлива є сьогодні та хвилина, щоб ми, прийшовши сюди, дали себе обійняти Блаженнішому Любомирові. Мабуть, цей жест він сьогодні для нас приготував», – сказав Глава Церкви.

На думку Глави УГКЦ, ця експозиція приурочена до першої річниці відходу у вічність Блаженнішого Любомира, але вона є історичною подією. Бо вперше в історії відкривається виставка особистих речей Блаженнішого Любомира. Ми знаємо, що він був дуже скромною особою. І за життя він не хотів, аби хтось робив виставки його особистих речей.

Предстоятель розповів, що буквально в ці дні була виконана остання воля Блаженнішого Любомира – його заповіт. «І я, як розпорядник, прийняв під свою відповідальність всі особисті речі Блаженнішого Любомира. І перше, що ми зробили, доручили ці речі цьому музею. І так ось з'явилася перша в історії виставка Блаженнішого Любомира», – додав Глава УГКЦ.

Тут є різні речі. «Можливо, кожен щось впізнає. Ось паличка, на яку Блаженніший так урочисто налягав, коли приходив на різного роду публічні зібрання. Хтось пізнає його годинник, що говорить, якого він слухав завжди, яка ж то година. І він так хотів, аби такі годинники мали багато інших незрячих людей України. Хтось, можливо, пізнає його пластову хустку і відзнаки пластуна. Хтось, можливо, впізнає його ковпак, яким він часто користувався у житті… Гадаю, за тими речами ми справді впізнаємо нашого батька Любомира», – сказав Блаженніший Святослав.

«Нехай ця хвилина, – побажав Глава Церкви, – буде для нас хвилиною пам’яті і хвилиною зустрічі. Хай буде моментом молитви та іспитом сумління, – моментом, коли ми, можливо, будемо приймати для себе життєво важливі рішення».

За його словами, ця експозиція природно влилася в ширшу виставку, яка присвячена героям підпільної Церкви. «Ми тут бачимо цілу генеалогію, спадкоємство між великими постатями нашої Церкви. Митрополит Андрей Шептицький, який клав свої руки на голову патріарха Йосифа, даючи йому єпископську гідність і служіння. Ми маємо патріарха Йосифа, який клав свої святительські руки на голову Блаженнішого Любомира. І тут стоїмо ми, на кого у свою чергу поклав свої руки Блаженніший Любомир. І ми відчуваємо, що ця історія, яка написана Духом Святим у тілі нашого народу, не завершена. Вона продовжується. Вона веде в життя. І, можливо, це є головне послання цієї життєдайної постаті Блаженнішого Любомира. І його слово до нас», – наголосив Глава Церкви. Блаженніший Святослав подякував усім і кожному, хто підготував цю виставку та експозицію.

У свою чергу директор Музею Іван Ковальчук висловив слова вдячності за те, що співробітникам музею довірили особисті речі Блаженнішого Любомира. «Коли я був маленький, мені батьки і бабця часто повторювали: будь людиною. Я їм відповідав: я є людина. Ви знаєте, етапи становлення людини у кожного свої. Але бути людиною потрібно вчитися. Треба дуже багато віддати, дуже багато зробити, аби «бути людиною», про яку говорив і якою був усе своє життя великий Любомир (Гузар). Раджу всім подивитися фільм «Любомир». Там є над чим замислитися», – сказав пан Іван Ковальчук.

Департамент інформації УГКЦ