В УКУ відбулася перша Міжнародна патристична конференція

На початку конференції учасників та слухачів благословив на плідну працю владика Володимир (Груца), єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.

Вітаючи учасників конференції декан ФБФ УКУ, диякон Роман Завійський наголосив, що в Апостольській конституції «Veritatis gaudium» Папа Франциск закликає церковні університети й факультети відповідати на виклики часу та розвивати співпрацю між собою. І перша Міжнародна патристична конференція в УКУ якнайкраще відповідатиме цим двом цілям. Отець-диякон висловив сподівання, що це лише початок співпраці між нашими закладами.

Доповідачі конференції висвітлили різносторонні аспекти святоотцівського вчення про образ та подобу Божу протягом тисячоліття, починаючи від антропології Климента Олександрійського (ІІ-ІІІ ст.) до скарбів богомислення св. Григорія Палами та Миколи Кавасили, які жили в XIV ст.

Серед доповідачів були визнані дослідники-патристи з Польщі, зокрема о. проф. д-р габ. Павел Виграляк та о. проф. д-р габ. Богдан Чижевські з Університету ім. Адама Міцкевича, о. проф. д-р габ. Норберт Відок із Опольського університету та д-р Кароліна Коханьчик-Боніньська, із Академії військового мистецтва у Варшаві.

За словами останньої, вчитування в біблійні та патристичні джерела допомагає нам осмислити сучасність, показує правдиву цінність і покликання людини, нагадують нам, ким ми насправді є.

«Коли я думаю про значення Палами в творенні богослов’я про образ і подобу Божу,  - розповідає д-р Віктор Жуковський, завідувач кафедри богослов’я ФБФ УКУ, – мені здається, що він є неймовірно актуальний тепер, як людина, яка вчить відваги бачити правду про себе.

Ангели дивувалися, дивлячись на новостворену істоту, якою була людина. Я думаю, що ангели тепер дивуються з того, як мине розуміємо, не цінуємо те, які ми прекрасні- об’єктивно. Божий образ -це є буттєва конститутивна даність, яка є навічно прошина в нашому духовному геномі. Це є фундамент, на якому кожен з нас будує себе. Але дуже часто ми не маємо відваги дивитися на цей фундамент, натомість дивимося на наші суб’єктивні слабкості, поразки, нашу грішність, не цінуючи закладену в нас Богом істину. Тому відвага бачити цю правду є надзвичайним фактором в християнському житті».

Д-р Клара-Надія Кобелюх, викладачка УКУ, насамкінець конференції представила доповідь «Від огидного слуги до царського сина: ідеї Миколая Кавасили про втрату і повернення подоби Божої». За її словами, вчення Кавасили сьогодні є надзвичайно актуальним, особливо в контексті екуменізму: «Говорячи про образ і подобу Божу, майже всі одноголосно висловили думку, що реконструкція цього образу в людині вже відбулася. З Божим Воплоченням вона вже є як доконаний факт, тому зараз відповідальність людини − взяти цей дар, який Бог вже підготував. Причому це стосується як християн, так і нехристиян. Христос спас всіх. Кавасила дуже конкретно про це говорить, що людина покликана до зростання в Бозі, незалежно від контексту в якому вона знаходиться».

Отець д-р Олег Кіндій підсумував у кінці дискусії: «Уважно вслухаючись у сьогоднішні доповіді та дискусії, мене непокоїло одне питання: чому святоотцівська антропологія видається настільки позитивною, навіть торжественною? Ми знаємо, що Отці жили в періоди таких глобальних потрясінь, як падіння Римської та Візантійської імперій, в часи переслідувань. Та попри зовнішню суворість та аскетичність, − каже Отець д-р Олег Кіндій , − святоотцівська думка являє  возвишеність антропології, показує таку велику довіру до людини, − врозріз кризи антропології ХХ століття, чи навіть зараз, коли попри різні декларації, гідність людини топчеться. Тому Отці Церкви у своєму біблійному свідченні можуть підказати, як попри жорстокість, ницість світу, не втратити велику перспективу, глибинну віру у цей Божий образ, присутній серед нас. Ці істини залишаються важливими орієнтирами для руху і в XXI столітті».

Сестра . ліц. Ігнатія Гаврилик ЧСВВ, у своїй доповіді розповіла про антропологічні аспекти сирійського богослов’я. Зокрема, важливим образом для сирійських Отців Церкви був образ одягу, як слави Божої. Як підсумок, сестра Ігнатія підкреслила функціональні аспекти богослов’я: «Дар образу Божого даний людині не просто для себе, «щоб мати», але це велике завдання людини- поділитися цим Божим світлом з іншими. Сьогодні бачимо людину, як споживача, яка прагне використати неживу чи живу природу, чи й ближнього, і Я є в центрі всього. Натомість Сирійська традиція наголошує, що людина не споживач, але господар в сенсі турботи про світ. Але щоб стати повноправним господарем, - каже сестра Ігнатія, -  людина повинна «відзискати» ту ризу Божого сяйва, яку вона втратила в гріхопадінні. І це її головне завдання житті».

Повідомила Маріанна Іваненко