У Вінниці відкрили фотовиставку та експозицію з особистими речами Блаженнішого Любомира

В основу фотовиставки входять фотографії з архіву родини Гузарів, а також з візитів патріарха Любомира до Вінниці. Світлини оздоблені крилатими висловами Любомира Гузара та присвячені різним важливим подіям українського народу. Експозиція особистих речей Блаженнішого Любомира Гузара ще більше наближує глядачам постать патріарха. Серед експонатів - патріарший одяг, митра, кардинальський перстень, паспорти, щоденник, наукові доробки, молитовники, ручний хрест та речі щоденного побуту патріарха.

Отець Григорій Рогацький перед відкриттям фотовиставки зазначив: «Ми дякуємо Богові за те, що сьогодні в цьому краєзнавчому музеї ми маємо можливість бути та давати разом з усією Церквою достойне свідчення про Блаженнішого Любомира. Свого часу Блаженніший казав: «Серед нас дуже багато добрих людей, але замало бути добрим, потрібно чинити добро. Якщо хочете жити в нормальній державі, передати її дітям та внукам, чинімо добро». Ми сподіваємося, що цей тиждень допоможе як вінничанам, так і українцям загалом більше дізнатися про патріарха Любомира та його діяльність та переосмислити його внесок у розбудову Церкви та України».

Відкриваючи захід, владика Йосиф розповів: «Блаженніший Любомир був великою людиною, хоча лише старався бути Людиною. Він мав дуже багато досягнень, багато зробив для своєї Церкви та українського народу. Але найперше він був слуга Божий. Він служив Богові й нікому іншому. Так хотів жити й так жив. Учив нас так жити. Принципово не брав від влади грошей на будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Дуже боявся служити владі, бо був слуга Божий. Наша Церква завжди була державотворчою, виконувала функцію української дипломатії. Блаженніший Любомир, котрого цього тижня ми згадуємо у Вінниці, був спадкоємцем митрополита Андрея Шептицького. Він писав про нього свою наукову працю. У певний спосіб старався продовжувати місію великого митрополита. Патріарх Любомир не мав багато часу та багато здоров’я, йому бракувало фізичного зору. Попри те казав, що «бачив, як моргають і як сміються зорі». Він казав, що будує Патріарший собор очима віри. Наш патріарх Любомир залишився для нас таким людським духовним провідником. Ми пробуємо знайти ту золоту серединку, щоб бути духовними та водночас людськими, а йому це вдалося. Він був духовною людиною, повної віри, людяності та з тонким почуттям гумору».

Далі зі словом до присутніх звернувся Ігор Олександрович Салецький, керівник Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації: «Хочу висловити щиру подяку владиці Йосифу Міляну, який свого часу був єпископом-помічником Блаженнішого Любомира Гузара. Владика Йосиф з благословення патріарха відкрив сотні парафій Української Греко-Католицької Церкви за кордоном, де згуртував українців в діаспорі навколо християнських цінностей, духовності та Української Держави. Владико, ви про всі ці світлини, які є сьогодні на виставці, можете розказати те, що мало хто знає. Ми щиро дякуємо за ваш пастирський візит та завжди раді вітати вас на Вінниччині».

Опісля до промови запросили директорку Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерину Іванівну Висоцьку. «Ми відчуваємо дуже велику відповідальність за цю надзвичайну виставку. Це світлини, які ілюструють життєвий шлях Блаженнішого Любомира, це його особисті речі, з якими ми сьогодні маємо можливість знайомитися»,– наголосила вона.

Своїми особливими спогадами про Блаженнішого Любомира поділився його останній секретар протоієрей Микола Семенишин: «Готуючись до цього слова, я зрозумів, що мені було легше говорити з Блаженнішим Любомиром, ніж про нього. Говорити про нього є відповідально, але, бувши секретарем, не можу те все, що я досвідчив та навчився, тримати тільки в собі. Ставлення Блаженнішого Любомира до себе було надзвичайно відповідальне. Він розумів, що, як Божа дитина, має ставитися відповідально до свого життя. Блаженніший закликав усіх, цитуючи Ісуса Христа, «любити себе». Він пояснював, що це не означає егоїстична любов, а усвідомити, що я є Божою дитиною. Люблячи себе, я дякую Богові за дар свого життя. Блаженніший Любомир відповідально ставився до дарів, якими Господь його обдарував. Він закликав до цього всіх нас - пізнавати обдарування і відповідно ними ділитися. Він це робив дуже добре. Любомир Гузав був дуже вимогливий до себе та працьовитою людиною. Для нього втратити кілька хвилин не працюючи - це було великою проблемою. Блаженніший дуже відповідально ставився до ближнього, Він по змозі з кожним хотів зустрітися. Він був дуже чутливою людиною та відповідав на різні прохання, які до нього приходили. Він не зважав на себе та стан свого здоров’я, а завжди казав: «Я хочу послужити». Блаженніший Любомир є чоловіком Божим та багато часу молився. Для нього молитва – це славити Бога».

Також слово мала племінниця Любомира Гузара пані Марія Рипан, яка розповіла про те, ким залишився в пам’яті її родини патріарх Любомир.

На завершення заходу пролунав духовний гімн України «Боже, великий, єдиний».

Пресслужба Київської архиєпархії