У Львівському музеї історії релігії представлять кінокартину «Сходи Якова»

Мета проекту – дослідити феномен кардинала Любомира Гузара, зрозуміти, ким він є для України: винятком чи носієм традиції. Лейтмотив стрічки – образ життєвого шляху з його перипетіями, який у фільмі символічно називають «сходами Якова».

Про це 13 жовтня IA ZIK повідомили в прес-службі музею.

Відповідно до сюжету кінокартини, після сімдесяти років розлуки троє 80-річних чоловіків зустрічаються у львівській кав’ярні на даху старовинного будинку. Це колишні однокласники-гімназисти із священичих родин – медик у третьому поколінні Борис Білинський, єпископ-емерит УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар, син Романа Шухевича – Юрій. Вони роз’їхалися 1944 року: Гузар з батьками поїхав до Австрії, потім до Америки, Рима. Родина Білинських до Австрії, але потрапивши в радянську зону, змушена була повернутися до Львова. Юрій Шухевич, як син командира УПА, понад 30 років провів у радянських таборах, а потім ще й на засланні.

Це люди зі складними долями, дуже різні й, мабуть, тим і цікаві. Вони втрьох покривають весь спектр доль галицької інтелігенції того часу – долаючи різні життєві перипетії піднімалися «сходами Якова».

А сьогодні вони згадують дитинство, говорять про Україну, про себе. Говорять просто, невимушено, ніби довгого розтавання не було. Час від часу камера «відволікається» на дотичні сюжети історії. З’являються місця, де провів дитинство Юрій Шухевич (чорнобильський інтернат), де вступив у монаше життя Блаженніший Любомир (німецький монастир), де працює в операційній Борис Білинський і як відпочиває в Карпатах.

Документалісти відшукали цікаві кінокадри: у міжвоєнному Львові кінця 30-років XX століття малий Любомир Гузар побачив свого великого попередника митрополита Андрея Шептицького.

Автори стрічки Леся Харченко і Павло Казанцев вдячні всім, завдяки кому картина відбулася – «священству та мирянам УГКЦ з усього світу, особисто Главі УГКЦ за підтримку і увагу до проекту, і звісно – героям. Без них не було б не лише стрічки, а й нашої держави», – зазначили митці.

За словами протоієрея о. Ігоря Яціва, у фільмі герої доносять до нас мудрість, яку вони здобули впродовж цілої епохи. «Це не портретний фільм про осіб, а радше про епоху, в яку ці люди прожили», – зазначив о. Ігор Яців.

Організатори кінопоказу наводять слова кардинала Любомира Гузара, які, зважаючи на історичні обставини, повинні проникнути в кожне людське серце: «Я є звичайна людина, одна з багатьох. Моя мрія бути Людиною. Я би дуже хотів бачити, щоб багато осіб бажали бути Людиною, собою. Бо бути Людиною, то є великий Божий дар».

ZIK