На честь Артема Димида в УКУ створюють стипендійний фонд

Скласти пожертву на стипендійний фонд імені Артема Димида ви можете за цим посиланням.

За словами проректорки Українського католицького університету Наталки Климовської, спільна ціль – зібрати 75 тисяч доларів у сталий фонд (ендаумент), який дозволить генерувати стипендію імені Артема Димида та відповідно покривати витрати на навчання студента/студентки в університеті щороку.

Юрій Назарук, автор концепції українського бренду одягу «Авіація Галичини», який працював у команді з Артемом, згадує, що Артем Димид був дуже особливий: «Ми як країна свого часу втратили дуже важливе – це тяглість традиції формування української інтелігенції. І це нам завадило сформувати сучасну українську націю та державу. Те, що називають стержень. І те, що маємо сьогодні – лиш один із наслідків. А в тій традиції – і патріотизм, і виховання, і цінності, і культура і навіть готовність жертвувати на полі бою. Це і формує справжню елітарність. Артем був власне таким справжнім, де всі ті речі були природними. Без надриву. Все шляхетно та гідно. Він був тим рідким носієм того українського стержня. Та сама тяглість, якої так бракує. І ми знову втрачаємо. Ми мали за честь розділити з тобою трохи твого гідного і неймовірного життя, друже Курка! І маємо змогу сьогодні свідчити той справжній твій – Лицарський Чин. Ти вже добре вмієш літати, твої ангельські крила вже давно облетані. Але сьогодні таки дуже боляче….», – поділився спогадами Юрко Назарук, співвласник Холдингу емоцій «!FEST».

Артем Димид з командою «Авіація Галичини»

Як написали на сторінці «Пласт Львів» Артем став до лав Пласту в 7 років, юнакував у курені 69 імені Богдана Хмельницького та був курінним, а пізніше став виховником. Був членом 15 куреня УСП Орден Залізної Остроги. «Учасник крайових таборів : Легіон, Говерля, КВТ. Не було виду спорту, в якому “Курка” себе не спробував. Він і адреналін були нерозлучні слова.  Його життя була суцільна пригода. Захоплювався військовий пластуванням, стрибками з парашутом, мандрівництвом», – пишуть пластуни.

Артем Димид

На Майдані ніколи не занепадав духом, допомагав іншим мислити позитивно. Був очевидцем подій 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Весною того ж року, на початку окупації Криму, поїхав на півострів для підсилення проукраїнських сил під прикриттям купівлі мотоцикла. Після початку бойових дій на Сході України вступив добровольцем в «Азов». Брав участь в боях в районі Широкого. Пізніше перевівся в спеціальний підрозділ «Гарпун».

Старші стрільці табору «Легіон 16». Фото з Facebook сторінки Артема

Після повернення з АТО активно займався саморозвитком та подорожами. Займався парашутним спортом та іншими екстремальними заняттями. Одного разу на мотоциклі заїхав в Ірак. Загалом відвідав понад 50 країн.

24 лютого 2022 року перебував у США, проте одразу після початку повномасштабного вторгнення вирушив в Україну. У США купив бронежилет та каску та, щоб не платити за перевезення в літаку одягнув броню на себе. Здивованій стюардесі сказав, що він з України і так йому безпечніше. Вдома зібрав решту спорядження з часів АТО, склав присягу та одразу вирушив на передову.

Пригадуємо, 27-річний Артемій Димид загинув на війні 18 червня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів. Його накрило мінометним вогнем коло Донецька.

Артемій – син отця Михайла Димида, першого ректора відновленої Львівської богословської академії (сьогодні – УКУ) і капелана Майдану, та Іванки Крип‘якевич-Димид, відомої іконописиці, правнук історика Івана Крип’якевича та священника й скрипаля Артемія Цегельського, що сім років провів на засланні в Сибіру.

Пригадуємо також, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав висловив свої співчуття родині Артема.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами УКУ