«"Есхатологічний поворот" у богослов’ї ХХ століття може зіграти велику екуменічну роль», – о. Пантелеймон Трофімов
Понеділок, 15 червня 2015, 14:33 11 червня на філософсько-богословському факультеті УКУ відбувся відкритий семінар «Дебати про вогонь чистилища на Ферраро-Флорентійському соборі (1438–1439) як кульмінація контраверсії про долю померлих між Сходом і Заходом». Із доповіддю виступив єромонах Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, який нещодавно захистив докторат із догматичного богослов’я в Папському Григоріанському університеті, а також викладає у Василіанському інституті філософсько-богословських студій.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- В Катехитично-педагогічному інституті УКУ відбулися випускні урочистості
- Владика Ігор Ісіченко отримав почесне звання доктора Honoris Causa УКУ
- Триває реєстрація на Літню іконописну школу 2022 року у Львові
Отець Пантелеймон є також випускником УКУ, що радо підкреслили у вступному слові і декан факультету д-н Роман Завійський, і колишній викладач отця Пантелеймона Віктор Жуковський, завідувач кафедри богослов’я. Останній зауважив, що робота о. Пантелеймона особливо цінна ще й тим, що захисти докторатів з догматики серед студентів з України – це велика рідкість, бо вимагає чималих зусиль. А вщент переповнена семінарська кімната викликала «серйозний жарт», що тематика смерті й потойбіччя не чужа нікому.
Отець Пантелеймон дав панорамний опис того, як саме виникли протиріччя у вченні про останні речі між Заходом і Сходом, і що стало каменем спотикання в екуменічному діалозі. Дуже добре ознайомлений також і з доробком сучасних богословів на тему «останніх речей», о. Пантелеймон сказав: «У ХХ столітті у католицьких, протестантських та православних богословських колах відбувся так званий «есхатологічний поворот», або нове, живе зацікавлення у богослов’ї загробного життя. Він був підкріплений дослідженнями контраверсій на Ферраро-Флорентійському соборі, і саме спадщина цього собору може зіграти велику екуменічну роль і вселяє надію на досягнення згоди і примирення між християнами, як би це дивно не звучало, зважаючи на ті розбіжності, що проявилися вже з XIII століття».
Доповідач повів присутніх в уявну подорож півтисячоліття назад, і, на щире здивування багатьох, виявилося, що ті інтуїції, які самозрозумілі в наш час і вважаються чимось новим, були певною мірою присутні в аргументах головних учасників дискусії, що мала місце ще у XV столітті. І попри те, що Ферраро-Флорентійський собор містив неприйнятні методи досягнення згоди між учасниками дискусії (бо включав і політичні мотиви), але все ж не можна не рахуватися з тим фактом, що він залишається зобов’язуючим для католиків. Оскільки не було пізніших загальнозобов’язуючих доктринальних документів Католицької Церкви на цю тему, конструктивною стратегією є подивитися на цілу серію полемічних трактатів між Сходом і Заходом, які точилися ще століття перед собором, в також на самі мемуари з цього останнього спільного собору усієї Церкви, у світлі сучасної есхатології у її міжконфесійному зрізі.
Доповідач зробив дуже детальну, базовану на джерелах, презентацію аргументів візантійської і римської делегації на соборі, внаслідок чого виявилося, що головне богословське підґрунтя суперечки полягало у різному розумінні таїнства покаяння і пов’язаного з ним питання про відплату, а також у різному розумінні церковної традиції молитви за померлих. Ще одне яблуко розбрату полягало у різниці між буквальним та алегоричним розуміннями категорій часу, простору та матеріальності чистилища. Те, що колись пропонував головний речник зі сторони Сходу, митрополит Ефеський Марко Евгеник, сьогодні є спільною думкою чи не всіх католицьких богословів. Він випередив час, допускаючи алегоричне трактування вогню чистилища, а його аргументація вражає стрункістю, зверненням до догматичних, антропологічних і пасторальних доказів.
Тема актуальна також тому, що, як зауважили учасники дискусії, іноді існує певна розірваність між тим, у що вірить Церква, і тим, що не раз відбувається в літургійно-молитовній практиці і приватних побожностях, а також у духовній літературі, коли релігійні автори піддаються спокусі описувати у дрібних деталях таїнство загробного життя.
Наприкінці семінару декан факультету запросив численно присутніх монахів-василіян до активнішої співпраці з нещодавно акредитованими богословськими програмами УКУ, адже тепер відкривається можливість писати ліценціатські та докторські праці також і в УКУ. Сподіваємося, хтось із їх числа візьметься колись за непросту справу догматики.
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»