Сумнівна забудова, яка може вартувати столичній владі репутації

Поки стояли в черзі серед киян, слухали спогади Кардинала, що їх транслювали на великому екрані біля Храму (дуже правильна ініціатива, дякую за цю можливість ще раз почути Його мудрість і історії життєвого шляху).

Серед інших споминів, Блаженніший Любомир з цих архівних кадрів згадував, як прийшов на розмову до тодішнього мера Києва Олександра Омельченка про виділення землі під Патріарший Собор Воскресіння Христового, що став важливим центром для українських греко-католиків, для українства.

Блаженніший з посмішкою в бороду, як то він завжди робив, згадував з екрану, що Сан Санич запитав, чи погодяться на землю на Лівому березі, і глава греко-католиків на то відповів , що головне ‒ то земля під Храм , боротися за географію ділянки вони не будуть (та й розуміли, що на Правому не дадуть)....

Цей Храм ‒ дуже важливий для мільйонів греко-католиків, для пам'яті Любомира Гузара. І мені просто соромно, що прямо біля Собору, попри те, що це були рекреаційні землі заповідника місцевого значення, втулили сумнівну багатоповерхівку. Й попри чисельні обіцянки Церкві зупинитися і не безчинствувати, забудовники, які не зрозуміло як отримали дозвіл на цю «свічку», тягнуть поверхи все вище. 

В приміщенні Собору від такого близького будівництва пішли тріщини. Я знаю, скільки це безчинство намагалися зупинити священики, активісти, деякі мої чесні колеги по парламенту. І їм то обіцяли ‒ і місто, і різні інстанції. 

Сьогодні на прощання з Блаженнішим в повному складі прийшов Уряд, чиновники всіх рангів і віросповідань, представники місцевої влади, вони говорили правильні слова і хрестилися.

Але, колеги, найкращою пам'яттю Великому Українцю і Його Справі буде наша чесність і повернення в законне русло ситуації з заповідником поблизу Храму, який чомусь став черговим будівельним майданчиком Києва. Не можна так.

Я підтримую моїх колег проти сумнівної забудови, яка може вартувати Києву і владі репутації.

Ірина Геращенко, перший віце-спікер ВРУ
glavcom.ua