Церковний історик пояснив, чому сприяння єдності християн є особливою місією для УГКЦ і Київської Церкви
Середа, 28 грудня 2016, 13:39 Насправді великого церковного розколу 1054 року не було. Розуміння цієї дати як часу відліку масштабного розколу християнства з’явилося відносно пізно, у XIX столітті, коли почали шукати корені відмінностей між візантійською та латинською традиціями. Тоді ж виникали різні дати, від яких вівся цей розкол. Це був типовий конфлікт, яких тоді було багато в стосунках між патріархатами.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- У сьогоднішній програмі «Відкрита Церква» з Блаженнішим Святославом будемо говорити про християнство і патріотизм
- У Броварах відбувся табір «Майбутнє без війни»
Сказав історик Олег Турій, проректор УКУ, в ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги», розповідаючи про те, як Київська митрополія сприймала церковний розкол 1054 року.
За словами церковного історика, на Русі цієї дати не зауважували і стосунки із латинниками розвивалися й надалі. Натомість хрестоносців, які завдали великого удару по християнській єдності, зруйнувавши Константинополь 1204 року, в руських літописах називають «славними лицарями», «борцями за християнську віру».
«Руська Церква, як дочка Константинополя, перебуваючи в досить жвавих стосунках із західним світом, наче та дитина, не могла змиритися, що батьки між собою посварилися і «не зійшлися характерами». Київська митрополія пробувала апелювати до тих і до тих, - продовжив він. - Митрополія якнайдовше зберігала усвідомлення неподільності Христової Церкви і час від часу навіть ініціювала спроби поєднання, щоби «батьки» примирилися».
Як відомо, Папа Римський Павло VI і Патріарх Царгородський Атенагор заявили, що «забирають цю подію з пам’яті Церкви, як таку, що була прикрим непорозумінням».
На думку Олега Турія, УГКЦ несе в собі пам'ять про неподільність Церкви: «Це бажання мала Церква Русі, а пізніше Київська митрополія». Спроби єднання фіксувалися й раніше. Зокрема, тут варто згадати унію Данила Галицького у Львові, коли він шукав союзників на Заході, аби протидіяти монгольському протистоянню. 1253 року він прийняв королівську корону на знак того, що готовий визнати зверхність Римського архиєрея при збереженні Руською Церквою всіх своїх особливостей. А ось й інший випадок: на І Ліонському соборі Західної Церкви (1245 рік) був присутній архиєпископ Петро, тимчасовий місцеблюститель Київської митрополії, через загибель попереднього митрополита.
«Це розуміння єдності пізніше свідомо плекала Київська Церква... і це той фундамент, на якому ми повинні будувати ідентичність УГКЦ та її місію служіння для єдності християн», - додав історик.
Департамент інформації УГКЦ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»