На Тернопільщину прибуде унікальна реліквія Тернового вінка Господа нашого Ісуса Христа

Вона стане доступною для молитовного почитання для всіх жителів Тернопільщини у двох храмах: малій базиліці Зарваницької Матері Божої с. Зарваниця і відтак в архикатедральному соборі УГКЦ Тернополя.

Це вперше за сто років свята реліквія, яка є безмовною цінністю для всього християнського світу та зокрема французького народу, покине територію абатства і здійснить паломництво в Україну. Рада монахів абатства Святого Петра в Солем, відгукнувшись на прохання архиєпископа і митрополита Тернопільського-Зборівського Василія Семенюка, поблагословила паломництво реліквії для молитви за мир в Україні та зміцнення духу українського народу.

Графік перебування:

26 березня - початок молитовного вшанування реліквії, Марійський духовний центр «Зарваниця»: с. Зарваниця, Теребовлянський район, Тернопільська область 48148, Україна (від 26.03.2020 до 28.03.2020);

28 березня,15:00 - виїзд реліквії до архикатедрального собору м. Тернополя;

18:00 - зустріч реліквії та початок молитовного вшанування в архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці: м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 14, 46001 Україна (від 28.03.2020 до 03.04.2020);

2 квітня, 23:00 - завершення молитовного вшанування реліквії.

Довідкова інформація

РЕЛІКВІЯ СВЯТОЇ КОРОНИ ТЕРНОВОГО ВІНКА ХРИСТОВОГО

«МОЛИТОВНЕ ВШАНУВАННЯ РЕЛІКВІЇ ТЕРНОВОГО ВІНКА ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА»

«Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!»

Мт. 27, 27-29

Реліквія Корони Христового вінка є особливим символом страстей Ісуса Христа. Євангелія від Матея (Мт. 27, 29), Марка (Мр. 15, 17) та Івана (Ів. 19, 2) розповідають, що Ісусу римські солдати поклали на голову вінок з тернини. Солдати насміхалися над Ним, вклали в руки його тростину, одягнули в багряницю — свого роду «сатиричні» царські символи, били Його і плювали на нього, тому що Він не заперечував що є цар юдеїв (Мт. 27:11, Мр. 15:2, Лк. 23:3). Знахідка реліквій Страстей Христових - приписується святій Олені, матері імператора Костянтина, яка під час паломництва на Голгофу знайшла хрест та цвяхи розп’яття.

Перші відомості про терновий вінок - це ті, коли  свята Олена пожертвувала колючки тернини в 323 р. Риму, приїжджаючи з Єрусалиму. Властиво, сама реліквія святої Корони зберігалася в Єрусалимі до четвертого століття. Присутність реліквії тут є потверджена також свідченням святого Паоліно з Ноли.

Відомо, що у 1204 році святу Корону тернового вінка Христового вшановували в Константинополі в каплиці Санта-Марія-дель-Фаро.

У першій половині дванадцятого століття Константинопольський імператор, Балдовино II, щоб покрити витрати на війну, отримав кредит у венеціанців, запропонувавши в заставу Корону тернового вінка. Після закінчення застави король Франції - Людовик IX, запропонував Балдовино II викуп за реліквію, яку таким чином перевезли б до Франції. Венеціанці неохоче приймали ідею випустити таку цінну реліквію з рук і після довгих переговорів вони домоглися перевезення на певний період часу Корони тернового вінка до Венеції, щоб місто користувалося благами, хоча і тимчасовими, від її присутності: захистом, прихильністю та престижем.

Врешті, реліквія Корони тернового вінка ГНІХ була перевезена до Парижа. Учасником урочистої покаянної процесії був сам король - святий Людовик ІХ. Король босоніж та одягнутий в покаяльну одежу передав святу реліквію в руки архиєпископа Парижа. У 1248 році святий Людовик зводить для реліквії Тернового вінка окрему каплицю, де її поміщають для зберігання та почитання.

На сьогодні реліквія святої Корони Тернового вінка Христового зберігається в соборі Паризької Божої Матері і має вигляд вінка без колючок тернини. Самі ж колючки тернини теж є реліквіями і зберігаються в різних абатствах, монастирях та санктуаріях. Одним із особливих місць зберігання частини реліквії Тернового вінка Христового є абатство бенедектинців в Солем, поблизу Парижа. Монастир заснований на початку ХІ століття як центр монашого життя. З 1236 року, ще до того, як святий Людовик ІХ перевіз цілісну Корону тернового вінка до Парижа, монастир зберігає в своєму абатстві надзвичайно цінну реліквію - колючку зі святої Корони тернового вінка ГНІХ.

Традиція говорить, що реліквія Тернового вінка була принесена в монастир Солем одним з хрестоносців названим Раулем (чи Рудольфом), котрий був членом сім’ї сеньйорів Саблеських і зробив дарунок цієї реліквії монастирю в Солем, заснованому в 1010 році предком Жефруа де Сабле. Ця реліквія Христових страстей була пильно збережена монахами протягом багатьох століть.

Згодом утворився звичай вшановувати її в понеділок по Пасці. В 1946 монахи вирішили зробити в їхній церкві монументальний ансамбль, який би репрезентував Христове покладення до гробу. Ці скульптури невимовної краси були спрямовані додати ще більшої цінності реліквії під час її урочистого виставлення.

В сучасну епоху вшанування реліквії не послабшало і люди, молячись перед нею, отримували від Бога потрібні ласки. В часи Французької революції монахи були вбиті, а всі цінні об’єкти конфісковані. Проте знайшлися троє вірних парафіян у Солем, які врятували реліквію, заховавши її, та передавши підпільному священнику, який переховувався на території парафії. Цей священник називався Пошар. Після закінчення гонінь, оскільки монсеньйор Лефевр, діючий парох Солему повернувся з вигнання в 1801 році, отець Пошар віддав йому реліквію, яка була збережена завдяки відданості вірних. Трохи пізніше, в 1833 році, в часи, коли Дом Ґрандер взявся відновлювати монастирське життя бенедиктинців у старому монастирі Святого Петра, парох Солему віддав цю цінну реліквію монахам. В 1859 році реліквія святої Корони тернового вінка була поміщена в новий реліквіарій і звичай урочисто виставляти її в світлий понеділок - відновився.

Оскільки антирелігійні закони Третьої республіки обмежували монахів, на початку висланих з монастиря, а потім і вигнаних до Англії, реліквія «переїхала» туди разом з ними. Від їхнього повернення в 1922 році і дотепер старовинне почитання реліквії в понеділок по Великодні продовжує охоплювати чисельних християн, які приходять до Солему.

Унікальною і знаковою подією є те, що вперше за сотні років свята реліквія ЗАКОННО покине територію абатства і здійснить паломництво в Україну, для почитання її вірними. Рада монахів абатства Святого Петра в Солем, відгукнувшись на прохання архиєпископа і митрополита Тернопільського-Зборівського Василія Семенюка, поблагословила паломництво реліквії в Україну для її молитовного почитання та вшанування. Особливою причиною такого паломництва стала потреба молитви за припинення війни в Україні та єдності християн.

Паломництво святині відбувається за сприяння та допомогою Благодійного фонду Ігоря Гуди «Твори Добро» та за підтримки міського голови міста Тернополя Сергія Надала.

www.tze.org.ua