У Ярославі (Польща) вшанували чудотворну ікону Пресвятої Богородиці «Милосердя двері»

Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський. Окрім того, йому співслужили голова Катехитичної комісії Перемишльсько-Варшавської архиєпархії отець-мітрат Іван Лайкіш, ректор греко-католицької духовної семінарії у Любліні о. Богдан Панчак, адміністратор храму о. Христофор Блажиєвський, о. Михайло Коцуровський та о. Олег Баранич зі Стрийської єпархії, о. Григорій Пацан із м. Сянок (Польща).

Під час Богослужіння владика Євген здійснив дияконські свячення випускника Люблінської духовної семінарії Романа Коцуровського.

Відтак у проповіді митрополит наголосив, що «сьогодні ми вшановуємо Богородицю у чудотворній іконі, яка є для нас і нашого храму даром із небес. Ми маємо можливість щоденно прибігати до неї зі своїми бажаннями, а сьогодні прийшли їй подякувати».

Наприкінці спільного моління відбувся Чин освячення води й окроплення присутніх свяченою водою.

Довідка:

Чудотворна ікона «Двері Милосердя» – чудотворна Богородична ікона іконописного типу Одигітрія, типова для українського іконопису першої половини XVІІ ст. Місце постійного перебування – храм Преображення Господнього у Ярославі (тепер на території Республіки Польща).

На зламі XVІІ–XVІІІ ст. ікона «Двері Милосердя» перебувала у храмі Успіння Пресвятої Богородиці в передмісті Ярослава, поряд із руським кладовищем. Важко сказати точно, але, судячи з її нетипової восьмикутної форми, ікона, швидше за все, була розташована в іконостасі як намісна, хоча могла висіти і як основна бічного престолу, адже на той час у греко-католицьких храмах уже такі були.

У записах церковних братств Ярослава початку XVІІІ ст. є дані про ікону Богородиці, яка славилася чудами і для кращого вшанування якої ініційовано зведення нового храму – Преображення. Щоправда, не можна сказати напевно, чи йдеться саме про ікону «Двері Милосердя».

За висновками дослідників відділу реставрації творів мистецтва при Варшавській академії мистецтв, ікона Пресвятої Богородиці «Двері Милосердя» написана в першій половині XVІІ ст., а згодом її кілька разів перемальовували.

17 серпня 1747 р., у день освячення новозбудованого храму Преображення Господнього, ікону «Двері Милосердя» урочисто перенесли сюди. Тоді ж її було вперше перемальовано (яскраві кольори замінили на більш приглушені, висвітлили потьмянілі лики), щоби зміцнити й оновити застаріле зображення, допасувати до нового іконостасу й інтер’єру. Пізніше (орієнтовно 1774 р.) ікону було вдруге оновлено й оздоблено срібними шатами. Під час неаполітанських воєн (1793–1815) австрійський уряд забирав у власність держави всі коштовні метали з церковної власності, тому конфіскував і ці срібні шати, натомість подарував парафії «безцінні облігації». Відтоді ікона впродовж 80 років була оздоблена лише мальованим папером.

Заходами отця-каноніка Теодора Левицького та добродійки Євдокії Масик у 1874 р. ікону «Двері Милосердя» ще раз оновлено та замість паперових оздоблено гіпсовими шатами.

У 1890-х роках о. Іван Хотинецький придбав для ікони срібні шати, а 1912 о. Кипріян Хотинецький замінив їх позолоченими.

Після виселення українців (1945–1947) з території Польщі парафія Преображення Господнього в Ярославі перестала існувати, храм був зачинений, але чудотворна ікона залишалася у ньому. У 1974 її разом із бічним престолом перенесли до місцевої реставраційної майстерні, яка здійснила перші дослідження ікони. Згодом (1977) чудотворну ікону за розпорядженням міського голови передали до музею м. Ярослава, а вже 1978 р. – для аналізу та реставрації до Варшавської академії мистецтв. З ікони на дві окремі бази було перенесено срібні та гіпсові шати (останні – разом із верхнім шаром пізнішого зображення) та відкрито початкове зображення Богородиці з Дитям. Відреставровану ікону й окремо шати до неї з пізнішим зображенням 23 березня 1986 повернено до музею м. Ярослава.

1987 р., коли було відновлено парафію, духовенство клопотало про повернення ікон і престолів до храму. Чудотворний образ «Двері Милосердя» 1993 р. (напередодні освячення відновлюваного храму Преображення) був повернений церковній громаді.

8 березня 1779 р. Папа Римський Пій VI уділив на 10 років «спеціальні відпусти тим, хто молиться перед іконою Пресвятої Богородиці … зокрема, за душі в чистилищі».

У вересні 1879 р. відбулися урочистості з нагоди 100-ліття надання відпустів Пієм VІ. Їм передували триденні місії з «безперервною молитвою вдень і вночі, проповідями та сповідями». 8 вересня Перемишльський єпископ Іван Ступницький відслужив понтифікальну Літургію, по якій від імені Святішого Отця Лева ХІІІ зачитав апостольське благословення. Того дня ікону коронували єпископськими коронами.

27 липня 1911 р. заходами священника Кипріяна Хотинецького та владики Костянтина Чеховича папа Пій Х відновив і продовжив наданий колись іконі відпуст, а 22 листопада того ж року Апостольська столиця визнала ікону Пресвятої Діви Марії чудотворною.

З нагоди 150-ліття надання відпусту (1929) духовенство звернулося до Апостольської столиці з проханням про коронування чудотворної ікони. З цього приводу в Римі створено комісію, яка мала розглянути справу, дослідити чуда, які сталися завдяки молитві вірних саме перед цим образом. На жаль, цей процес зупинила Друга світова війна та пізніша заборона діяльності УГКЦ у ПНР.

Після легалізації Греко-Католицької Церкви в Польщі та повернення храму вірним тодішній єпископ Іван Мартиняк відновив старання про коронацію ікони «Двері Милосердя». 1993 р. папа Іван Павло ІІ благословив цю ініціативу.

18 серпня 1996 р. кардинал Ахілле Сільвестріні за численної присутності достойників Греко- і Римо-Католицької Церков і мирян коронував у Ярославі чудотворну ікону Матері Божої «Двері Милосердя». Корону освятив папа Іван Павло ІІ.

З нагоди проголошення Року Божого милосердя (тривав від 8 грудня 2015 до 20 листопада 2016 р.) Ярославську чудотворну ікону «Двері Милосердя» на прохання Папи Франциска було обрано символом Ювілею і так представлено цілому світу для молитовного поклоніння.

19 серпня 2016 р., у празник Преображення Господнього, у Ярославі урочисто було відзначено 20-ліття папського коронування чудотворної ікони.

Фото: Степан Павлішак

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ