У Тоскані (Італія) провели літній табір для українських дітей

П’ятеро душпастирів-капеланів українських греко-католицьких громад Тоскани, прагнучи виконати Христові слова «Пустіть дітей приходити до мене», з благословення владики Діонізія (Ляховича), Апостольського візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, вирішили організувати цей чудовий табір для дітей. І, фактично, від початку 2016 року розпочали втілити цей свій задум.

Окрім різноманітних технічних моментів, які потрібно було вирішувати, вони ухвалили запросити на допомогу священиків та аніматорів з України, які мали б проводити цей табір.

Програма табору мала назву «Милосердні, як Отець», гасло Ювілейного року Божого милосердя. Дітям щодня допомагали привідкрити певну правду про Господа Бога, а в наприкінці запропонували: «Іди і ти роби так само»!

Упродовж семи днів, окрім Божественної Літургії, яку служили щодня, катехизації, різноманітних гуртків, на яких діти мали можливість виготовити певні речі або прикраси, вони також відновлювали своє здоров’я, вдихаючи свіже морське повітря і досхочу плаваючи в морі. Щодня виконували Гімн України і виносили прапор, щоб нагадати всім дітям, хто вони, і що бути українцем – це великий дар від Бога.

Веселий сміх, дитячий галас, очі, сповнені довіри, слугували щоденним стимулом і переконанням для провідників і організаторів, що їхнє служіння є плідним.

Цей табір був початком, а відтак маємо надію, що батьки з українських та італо-українських родин, котрі мешкають в Італії і зокрема в Тоскані, наступного року вже самі проявлять ініціативу та будуть просити своїх отців-душпастирів про проведення такого табору для їхніх дітей, і число дітей із 35, що брали участь цього року, зросте щонайменше удвічі!

Щиросердечна вдячність належить провідникам табору, які приїхали з України: о. Андрію Березівському, о. Любомиру Гладюку, Олені Паралюх, Надії Фірман, Дарію Сенишину. Рівно ж хочеться скласти подяку двом отцям, безпосереднім організаторам табору, о. Володимиру Волошину з Флоренції і о. Володимиру Люпаку з Лукки, бо ж саме за їхнього старання Ісус у цьому таборі усміхнувся до наших дітей «по-українськи!»

Прес-служба Львівської архиєпархії УГКЦ