У Філадельфії вшанували пам’ять проф. Богдана Романенчука
П'ятниця, 22 березня 2019, 13:30 21 березня розпочався осінній семестр викладів Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Філадельфії.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Сто сорок українців, які вимушено покинули Україну через війну, взяли участь в інтенсивному курсі італійської мови в соборі Святої Софії в Римі
- У Ватикані відбулося нагородження премією імені Папи Пія IX фундації «Sapientia Mundi», серед лауреатів – Посол України у Ватикані та волонтери собору Святої Софії в Римі
- Про біженців як трагедію українського народу ХХІ століття говорили у Філадельфії
Інавгураційна лекція була присвячена пам’яті відомого літературознавця, педагога, видавця та редактора проф. д-ра Богдана Романенчука в 30-ту річницю відходу у вічність. Спогадами про нього поділилися президент Світової ради НТШ академік Леонід Рудницький, голова Осередку праці НТШ д-р Олександер Лужницький та довголітній редактор часопису «Америка» мгр Осип Рожка.
Богдан Романенчук народився 23 лютого 1908 року в с. Воскресинці Коломийського повіту (нині Івано-Франківщина). За освітою — філософ: у 1935 р. закінчив філософський факультет Львівського університету (у студентські роки приятелював із Богданом-Ігорем Антоничем, залишив спогади про поета). Викладав українську мову й літературу в гімназії; заснував у Львові видавництво «Українська книгоспілка» (1935—1939). У 1939 р., коли прийшли «совєти», подався в еміграцію — спочатку до Польщі, потім до Австрії, де перебував у таборі для переміщених осіб. Донька Михайла Драй-Хмари Оксана Керч свідчила, що в таборі Романенчук «фактично, був організатором культурного і громадського життя»: виконував обов’язки культурно-освітнього референта в таборовій управі, займався організацією середньої школи, разом із літераторами й науковцями із Зальцбурга брав участь у заснуванні журналу «Літаври» (1947—1948), писав для цього видання статті й рецензії.
У 1949 р. переїхав до США, де й мешкав до кінця життя. Б. Романенчук був членом НТШ у США, Українського бібліологічного товариства, членом Шкільної ради при УККА. Як зазначив Олександер Лужницький, Романенчук-педагог докладав максимум зусиль, щоб прищепити любов до української мови та літератури у молодих українців на поселеннях. Згодом вивчав славістику в Пенсильванському університеті, здобув ступінь доктора філософії (1958 р.). Б. Романенчук - автор довідника «Азбуковник. Енциклопедія української літератури» — було видано тільки 2 томи (1969, 1974), які обіймають літери від А до Г (остання стаття «Гущак Іван»).
За словами Осипа Рожки, одним із найбільших внесків Б. Романенчука у справу збереження української літератури було видання літературного журналу із ностальгійною назвою «Київ». Невеликий за обсягом, скромний за поліграфічними характеристиками, він був одним із майданчиків, довкола яких гуртувалися емігранти з України в 1950-1965 рр. Щорічно Б.Романенчук видавав шість чисел журналу.
Завдання нового часопису редактор Романенчук бачив у продовженні «світлих традицій літератури і мистецтва Києва, що завжди був осередком високоякісного й ідейного літературно-мистецького життя». Така максималістська позиція не заважала, однак, Романенчуку час од часу друкувати в «Києві» й письменників із підсовєтської України (Борис Антоненко-Давидович, Микола Бажан, Юрій Бедзик, Єва Будницька, Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Іван Драч, Роман Іваничук, Ліна Костенко та ін.). Головне ж коло авторів «Києва» — письменники-емігранти, цвіт української еміграційної літератури: Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Віра Вовк, Святослав Гординський, Докія Гуменна, Галина Журба, Іван Кернецький, Патриція Килина, Юрій Косач, Ігор Костецький, Богдан Кравців, Оксана Лятуринська, Євген Маланюк та інші. Помер у 1989 році. Похований на українському католицькому цвинтарі в Фокс-Чейз. Своїми спогадами про батька поділилася донька, Оксана Левицька.
Як підсумував Леонід Рудницький, Богдан Романенчук – це «така особа в історії української діаспори, яка варта того, щоб про неї написати книжку».
Прес-служба Товариства «Свята Софія» США
Світлина (автор Стефан Фартушок): стоять (ліворуч) Олександер Лужницький, Леонід Рудницький, Осип Рожка; сидять: внук Данило Левицький, донька Оксана Левицька
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»