У Філадельфії презентували книгу про митрополита Константина Богачевського (1884–1961)
П'ятниця, 12 квітня 2019, 21:41 У четвер, 11 квітня, у межах весняного семестру викладів релігійного Товариства українців-католиків «Свята Софія» США й Осередку праці Наукового товариства ім. Шевченка у Філадельфії відбулася лекція Марти Богачевської-Хом’як «Від екзархату до митрополії: п'ять вирішальних кроків митрополита Константина Богачевського».-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У Пармі, штат Огайо, провели IV Всеамериканську молодіжну прощу
- У Римі відбулася презентація унікального етнокалендаря «КОЛО»
- «Українці оживили Біблію для світу – Давид протистоїть Голіафу», – владика Борис Ґудзяк на випускних урочистостях Університету Нотр-Дам
Доповідь прелегент побудувала на авторській книзі “Ukrainian Bishop, American Church. Constantine Bohachevsky and the Ukrainian Catholic Church”. Книга побачила світ у видавництві Католицького університету Америки. У ній авторка намагалася відповісти на питання, які досі не знаходили відповідного висвітлення.
Константин Богачевський народився у сім’ї священика в селі Манаїв (нині Тернопільська обл.). Навчався у Львові, а відтак у 1905–1910 рр. – на богословському факультеті (раніше Єзуїтська колегія Canisianum) Інсбруцького університету (Австрія). Здобув ступінь доктора богослов’я. Єрейські свячення прийняв у 1909 році. Був префектом, пізніше – духівником Львівської семінарії, референтом Львівської консисторії. Упродовж 1916–1917 рр. служив військовим капеланом 30-го (львівського) піхотного полку на італійському фронті, був нагороджений «Хрестом заслуги з мечами» за виявлену хоробрість під час душпастирської праці серед боїв на фронтових лініях.
З 1918 р. – віце-ректор Перемишльської духовної семінарії та крилошанин катедрального собору в м. Перемишлі, згодом – генеральний вікарій (1923), Апостольський протонотар (1923). За національну працю серед українців Галичини був арештований польськими владцями. За словами доповідачки, Константин Богачевський не був типовим єпископом. У надвечір’я його несподіваної номінації на єрарха українців-католиків в Америці у березні 1924 року Ватикан таємно переправив майбутнього владику з Варшави до Рима для одаржання свячень. У серпні того ж року він прибув до США з мінімальним знанням англійської, на лоно церкви-банкрута і в товариство ворожо налаштованого духовенства. Владика Богачевський зайняв чітку позицію й обрав просте життя місіонаря, уникаючи показного блиску. Він відвідував віддалені парафії, вів запеклу боротьбу за незалежність Церкви від зовнішнього втручання, перетворив занепадаючу церкву імігрантів у самодостатню установу, яка півстоліття по його смерті допомогла вивести з підпілля Греко-Католицьку Церкву в Україні – найбільшу східну католицьку Церкву в сучасному світі. У 1933 р. Константин Богачевський ініціював серед українців США масову допомогу жертвам Голодомору 1932–1933 рр. в УРСР. Ініціатор видання журналу «Ковчег» (1946–1956, Стемфорд). Упродовж 37 років Константин Богачевський невтомно працював на розбудову Церкви та шкільництва. 1958 року Святіший Отець Пій ХІІ утворив Філадельфійську архиєпархію УГКЦ і номінував владику Константина Богачевського Митрополитом-Архиєпископом.
Як зазначила доповідачка, смерть владики Сотера Ортинського в 1916 році спричинила масові занепокоєння, проте під сильним проводом владики Константина Богачевського впродовж десятиліття наша Церква розвинула парафіяльні структури, заснувала школи, коледжі, а відтак – семінарію, формуючи своє духовенство в дусі візантійської традиції. Серед багатьох важливих рішень, які зробив Константин Богачевський, були: відділення Церкви від держави; дім Божий має бути для люду Божого; не стільки будувати Церкви, скільки розвивати шкільництво; виховати справжнього українця в Америці; створити інституцію Церкви. Помер митрополит Костянтин Богачевський 6 січня 1961 року у Філадельфії, де й був похований.
Прес-служба Товариства «Свята Софія» США
Світлина (автор: Стефан Фартушок): проф. Марта Богачевська-Хом’як
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»