Рада Церков обговорила з експертами необхідні законодавчі зміни

У порядку денному зустрічі містилися три питання: 1) попередження конфліктів у міжконфесійному середовищі; 2) удосконалення реєстрації релігійних організацій; 3) виправлення ситуації з податковими змінами щодо неприбуткового статусу релігійних організацій.

 

Архієпископ УПЦ Київського Патріархату Євстратій (Зоря) підкреслив, що діалог важливий не заради проформи, а повинен бути сповнений змісту. Він вважає, що запровадження податкових змін, які вимагають перереєстрації усіх релігійних організацій, є кричущим випадком некомпетентності при укладанні закону, адже зміни приймалися без врахування специфіки релігійних організацій і без консультацій з ними.

 

На його переконання, також має бути досягнута золота середина у діяльності органу у справах релігій. «Цей орган не повинен перетворюватися на обер-прокуратуру, а з іншого боку не має бути розвалу системи управління в сфері релігії, зокрема регіональних особливостей у застосуванні чинного законодавства», – зауважив архиєпископ.

 

Верховний Архиєпископ УГКЦ Святослав наголосив, що державно-конфесійний діалог має формуватися на засадах рівності, щоб усі конфесії залишалися рівними між собою, незалежно від змін у політичній ситуації.  “Держава не повинна підтримувати чи фоваритизувати якусь одну церкву, закон має бути однаковим для всіх”, – підкреслив він.

 

Глава УГКЦ висловив позицію щодо громадянської позиції релігійних організацій: “Церкви не втручаються у політику, але є активними в громадянському суспільстві, оскільки народ очікує від церков певних моральних орієнтирів. Проте важливо розуміти, як держава сприймає роль церков у будівництві держави? Ми хочемо розвивати взаємодію на партнерських засадах: будувати партнерські відносини з державою, але не бути підконтрольні державі”.

 

Голова ДУМУ муфтій Ахмед Тамім підкреслив, що діяльність ВРЦіРО допомагає у розвитку злагоди та мірного співіснування різних конфесій, незважаючи на відмінності у доктринах і деяких поглядах, а також переконливо засвідчує те, що Україна є єдиною.

 

Голова Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій при Мінкультури Віктор Бондаренко закликав не відмовлятися від позитивних напрацювань минулих років. Зокрема, він вважає за доцільне відновити Комісію з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій при Кабінеті Міністрів України, яка проявила себе як ефективний міжвідомчий орган.

 

При цьому радник Президента України Юрій Богуцький запропонував і надалі розвивати діалог між релігійною спільнотою та експертами, щоб сприяти подоланню існуючих і недопущенню нових конфліктів у міжконфесійному середовищі.

 

Водночас, експерт Юрій Решетніков зауважив на тому, що деякі міжконфесійні конфлікти загострюються на ґрунті появи суперечливих законодавчих ініціатив, які вносяться до парламенту без відома релігійної спільноти та без належних консультацій з Радою Церков. На його переконання, має бути прямий діалог представників різних гілок влади із релігійною спільнотою.

 

Вертаючи до проблематики податковий змін юрист Геннадій Білорицький, помічник Головного рабина Києва та України, наголосив на необхідності скасування податкових змін, які вимагають перереєстрації статутів усіх релігійних організацій до кінця року. “Підпункт 133.4.1 Податкового кодексу України поставив усі релігійні організації поза законом, адже їх основне покликання допомагати своїм вірним, що тепер фактично забороняється. Це міна уповільненої дії, яка вибухне 1 січня 2017 року”, – вважає представник Об’єднання іудейських релігійних організацій України. Він додав, що Кодекс та спеціальний закон про релігійні організації повинен закріплювати неприбутковий статус релігійних організацій з відповідними вимогами щодо їх діяльності, а внесення до Реєстру неприбуткових організацій має відбуватися автоматично.

 

Говорячи про питання удосконалення реєстрації релігійних організацій, представник УГКЦ протоієрей Олекса Петрів озвучив позицію Всеукраїнської Ради Церков. Вона полягає у запроваджені єдиної реєстрації релігійних організацій в органах у справах релігії (не нижче ніж на рівні області) замість кількох розрізнених процедур, а також недопущення жодної обов'язкової перереєстрації релігійних організацій.