АКТУАЛЬНО

Ординаріат для католиків візантійського обряду в Австрії відсвяткував свій 70-річний ювілей

Вівторок, 08 грудня 2015, 11:50
4 грудня 2015 року, на свято Cвятої великомучениці Варвари, у Відні, в архиєпископських палатах відбулися урочистості з нагоди 70-ліття з часу заснування Ординаріату для католиків візантійського обряду в Австрії.

На урочистостях були: кардинал Крiстоф Шенборн, Ординарій для католиків візантійського обряду в Австрії, aрхиєпископ Петер Стефан Цубріеен, Апостольський нунцій в Австрії, греко- та римо-католицькі священики, викладачі та студенти факультету католицького богослов'я Віденського університету, представники фундації наукових досліджень екуменічних відносин Pro Oriente, працівники римо-католицького Ординаріату Віденської архиєпархії, представники Православної Церкви Константинопольського Патріархату та представники Православної Церкви Московського Патріархату. Ювілей став доброю нагодою, щоб підбити підсумки минулого, дати оцінку сьогоденню і зазирнути в найближче майбутнє. Ювілейні святкування завершилися подячною Божественною Літургією у візантійському обряді в соборі Святого Стефана у Відні.       

Звертаючись до присутніх під час богослужіння, кардинал Крістоф Шенборн згадав мучеництво як св. Варвари понад 1700 років тому, так і багатьох українців греко-католиків в часи комунізму. Радянська влада та її ідеологія були, за його словами, колосом на хитких ногах. Уже пророк Даниїл свого часу змалював диктатуру цим образом, порівняв архиєпископ. Також кардинал звернув увагу на мучеництво християн в Іраку та Сирії останніх десятиліть та, зокрема, обох митрополитів з Алеппо - Боулоса Яціґі та Грегоріоса Йоанна Ібрагіма, яких було викрадено ще в 2013 році.

Відтак відбулася урочиста академія в архиєпископських палатах. Під час заходу кардинал Шенборн наголосив, що існування Греко-Католицької Церкви постійно нагадує Вселенській Церкві про те, що вона „дихає обома легенями“ - Західної та Східної Церкви і що ця Церква має особливу роль посередника між Сходом та Заходом. За його словами, Австрія може з вдячністю подивитися на сімдесятирічну історію миру та свободи. А це не було само собою зрозумілим для багатьох інших країн, як показує історія Греко-Католицької Церкви в колишніх комуністичних країнах, а сьогодні і на Близькому Сході. Кардинал також висловив своє захоплення та пошану всім єпископам, священикам та мирянам, які з великою мужністю свідчили свою віру та обстоювали права Церкви в часи утисків.

Про історію Греко-Католицької Церкви в Австрії розповіли священик Франц Шлєгель та публіцист Гайнц Гштрайн в палаці Віденського архиєпископа.

Отець Юрій Коласа, Генеральний вікарій католиків візантійського обряду, у своїй доповіді говорив про роль Греко-Католицької Церкви в Австрії та підкреслив три важливих елементи її служіння:

Перше: Як Церква, ми маємо пряму відповідальність опікуватися вірними візантійського обряду в Австрії та супроводжувати наших людей на шляху до святості. Ми покликані проповідувати їм Христа, навчати правд віри та уможливити нашим людям участь у богослужіннях свого обряду та у Святих Тайнах.  

Друге: Як Східна Католицька Церква, ми покликані бути посередниками правди. Наші Церкви беруть свій початок на межі двох світів: західного латинського християнського світу та східного православного християнського світу. Ми покликані донести Заходу правду про Схід, і навпаки, Сходу про Захід, щоб, врешті, Схід та Захід об`єдналися в любові та правді, якою є Христос.   

Третє: Як Східна Католицька Церква ми є покликані служити єдності Вселенської Церкви. 

Хоча з різних сторін у Греко-Католицькій Церкві вбачають перешкоду до єднання Церков, насправді це не так. „Старання задля єдності є основною суттю Греко-Католицької Церкви, яка містить у собі обидва елементи, католицьку віру та візантійський обряд“, - поділився отець Коласа. Генеральний вікарій звернув увагу на особу митрополита Андрея Шептицького, який усім серцем прагнув здійснення єдності, бо глибоко вірив, що ідея єдності - це Божий дар, який містить у собі посланництво проголошення Доброї Новини. Неймовірна глибина думок митрополита Андрея, які наповнені надприроднім світлом, що дозволяє митрополитові бачити справу єдності не з «людських низин», а з Господніх висот, повинні спонукати всіх нас до плекання та служіння єдності, підкреслив о. Коласа. Часто інші намагаються визначити природу та покликання нашої церкви, виразно викреслюючи нас з процесу втілення Христової науки про єдність Церков. Генеральний вікарій о. Коласа наголосив, що це є нашим покликанням та посланництвом.  

Нaприкінці о. Коласа зазначив, що Революція гідності та війна в Україні допомогли нам зрозуміти наше завдання в реалізації єдності Церков. Ми повинні допомогти один одному, звільнитися від політичних ідеологій та стати Церквою Христа, - Церквою, яка йде до своїх людей та завжди є зі своїм народом, проголошуючи євангельську Добру Новину – живого, воскреслого Ісуса Христа. 

Довідка

Після того як Галичина 1772 року перейшла до Габзбурської монархії, Австро-Угорська iмперія раптово стикнулася з трьома мільйонами католиків візантійського обряду. 1775 року це дало привід Марії Терезії передати церкву та монастир св. Варвари у Відні на Постґассе греко-католицій спільноті.

Проте новостворена тут семінарія „Барбареум“ недовго проіснувала: 1784 року Йозеф ІІ закрив її, а підготовка та навчання греко-католицького духовенства були перенесені у нові генеральні семінарії у Львові та Еґері. Водночас кайзер створив для галичан греко-католицьку центральну парафію св. Варвари. Йозеф ІІ віддав наказ працевлаштувати священика та диякона, які повинні були володіти як рутенською (українською), так і польською мовами.

За церковною юрисдикцією парафія св. Варвари підпорядковувалася львівському митрополитові - до 1935 року. В 1935 році, згідно з Декретом Конгрегації Східних Церков, парафія св. Варвари перейшла у юрисдикцію Віденського архиєпископа. Кардинал  виконував лише роль делегата цієї ватиканської Конгрегації, тому парафія св. Варвари не стала частиною складу Віденських парафій, а папською парафією. До того ж було визначено, що юрисдикція архиєпископа Відня як делегата Римського Святого Престолу повинна поширюватися на всіх католиків візантійського обряду, які знаходяться в межах Австрії.

Декретом Конгрегації Східних Церков від 3 жовтня 1945 року архиєпископу Відня (тоді: кардиналові Теодору Інніцеру) була надана повна юридична влада над священиками та вірними візантійського обряду в Австрії. Першого листопада 1945 року Інніцер призначив Мирона Горникевича (1886 - 1959) першим Генеральним вікарієм для католиків візантійського обряду в Австрії.

Після падіння залізної завіси у Австрії є багато греко-католиків, практично з усіх східноєвропейських країн, і таким чином багатьох візантійських церков. Кількість вірних в Австрії є приблизно 10.000 осіб.  Громади діють у Відні, Ґраці, Кляґенфурті, Лінці, Зальбурзi та Інсбруку. Велика частина греко-католиків (86 відсотків) належать до Української Греко-Католицької Церкви. Після неї іде Румунська Греко-Католицька Церква (11 відсотків) та Мелхітська Греко-Католицька Церква (3 відсотки).

В Австрії служать дванадцять священиків Української Греко-Католицької Церкви, шість - Румунської Греко-Католицька Церкви, і по одному з Угорської, Словацької, Сербської та Мелхітської Греко-Католицької Церков. Більшість з них одружені. Окрім душпастирства на парафіях (як греко- так і римо-католицьких) багато священиків працюють духівниками у лікарнях та в'язницях.

Повідомлення підготували о. Юрій Коласа та Катерина Бучко 

ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next