На Коломийщині парафіяни реставрують 200-літню церкву

Брат Микола-Руслан Бойко каже, що служителі церкви поетапно йшли до цієї давньої мети. До останнього не знали, вдасться втілити задумане чи ні.

«У якийсь момент ми задумали перекрити бляху, десь підмалювати та зробити ремонт. Але після спілкування з фахівцями кооперативу «Зодчий» дізналися справжню цінність нашої церкви, – згадує семінарист. – Виявилося, що наш храм, датований 1827 роком – унікальний у цілому карпатському регіоні».

Справа в тому, що трибанна  дерев’яна П’ядицька церква Пресвятої Богородиці зроблена без жодного цвяха. Церкви такого ж типу та віку, виконані в гуцульських і покутських традиціях – рідкість.

«Є згадки, датовані 1500-ми роками, що на цьому місці була маленька церква, – розповідає адміністратор храму отець Роман Площак. – Її знищили татари. Тоді відбудували нову, але паламар не загасив свічку, тож друга церква згоріла. Це вже третя на тому ж місці».

Церкву Пресвятої Богородиці не закрили за радянських часів, як в інших селах, бо люди ходили на службу, попри заборони. В ті часи було звичним оббивати все бляхою. Тепер її планують замінити на гонту.

«Під цинковою бляхою видно, що й стара гонта ще збереглася», – каже брат Микола-Руслан.

Зараз реставраційні роботи йдуть добре. Священники кажуть, що потрібно замінити буквально кілька брусів, основна ж структура дуже добре збережена.

«До Різдва плануємо, якщо дозволить погода, завершити нижню частину піддашшя та стіни над ним, – продовжує брат Микола-Руслан Бойко. – З наступного року візьмемося за купольну частину: знімемо бляху та відремонтуємо один із куполів, який сів. Далі візьмемося за нижню дерев’яну частину».

Є також потреба в ремонті святилища, дерев’яне покриття стін і підлога в деяких місцях прогнили. А ще в планах – відновити вітражі на вікнах, де вони не збереглися. Це – родзинка церкви в П’ядиках.

У майбутньому мріють відновити ще й іконопис, але зараз проєкт передбачає лише базову реконструкцію структури храму.

Вартість усіх робіт – близько двох мільйонів гривень. На роботу з гонтою (матеріали, заготівлю й оплату праці майстрів) і деревину вже витратили понад триста тисяч гривень. Ці кошти вдалося зібрати власними силами: завдяки приватним спонсорам, пожертвам парафіян, а також іспанським єпископам.

«Нам вистачає коштів, щоб завершити нижню частину, а надалі сподіваємося на підтримку меценатів. Йдеться про суму близько півтора мільйона гривень», – додає брат Микола-Руслан Бойко.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://kolugcc.org.ua