Греко-католикам Умані відмовили у видачі вже погодженої ділянки під храм

«Ми зібрали усі необхідні документи, - розповідає настоятель парафії о. Дмитро Белей, - за власний кошт розробили детальний план, сесія міськради його затвердила, відбулися громадські слухання, не було ніяких заперечень».

На вироблення документації греко-католики потратили близько тисячі доларів і у квітні 2015 року мерія дала добро на будівництво. Для невеликої громади це чималі кошти.

Пройшов час. У місті змінився головний архітектор і керівництво медзакладу.

У лютому 2017 року релігійна громада передає генплан для затвердження керівництву міської лікарні, а 15 березня отримує відповідь.

З’ясувалося, новий виконувач обов’язків головного лікаря вже має іншу думку щодо спорудження храму, ніж попереднє керівництво. Наводячи низку аргументів,  зокрема й таких, що споруда перешкоджатиме відвідувачам потрапити до закладу та, що шум від церкви перевищить допустиму норму, вони відмовили уманським греко-католикам.

Така позиція медиків виявилася несподіваною для вірян УГКЦ.

Як повідомив о. Дмитро, вчора, 3 квітня, він з представниками громади завітав на прийом до мера Умані Олександра Цебрія за роз’ясненнями та порадами.

Міський голова повідомив, що медики мають інші плани на цю ділянку. А тому про виділення там землі не може йти мова.

«Я запитав, чому нас не попередили раніше. Ми витратили два роки і чималі кошти. Хто нам поверне їх? Мер відповів: якщо вважаєте, що влада винувата – йдіть до суду», - розповів о. Дмитро деталі зустрічі з мером.

Священнослужитель тепер роздумує, чи не варто йому справді скористатися порадою мера щодо суду. Наразі він готує лист до єпископа, де детально опише увесь стан речей.

Мер Олександр Цебрій у коментарі РІСУ підтвердив відмову раніше виділеної ділянки громаді УГКЦ, проте усю провину перевів на медиків.

«Це питання до керівництва лікарні, не до мене, - заявив мер. – Їм (парафії УГКЦ – ред.) не відмовлено, а запропоновано іншу ділянку, де їм буде зручно. До мене надійшов з лікарні лист із підписами працівників, у якому вони висловлюються проти будівництва церкви. Я зі свого боку буду допомагати греко-католикам і сприятиму, щоби храму в Умані був побудований», - пообіцяв він.

Священик Дмитро Белей пояснив, що альтернативна ділянка землі під церкву УГКЦ, великодушно запропонована мером, розташована на пустирі. Там якраз виділили землю для воїнів АТО. За його розрахунками, зважаючи на матеріальний стан бійців, елементарна інфраструктура, необхідна для будівництва церкви, з’явиться років так через 5-10. Тоді, якщо знову щось не переграється, греко-католики й зможуть приступити до зведення своєї церкви.

Наразі не один рік вони моляться в орендованому приміщенні колишнього кіноклубу.

За словами о. Дмитра, наприкінці ХVІІІ на початку ХІХ cтоліття в Уманському повіті нараховувалася дев'ять греко-католицьких храмів.

Усі вони були знищені російською владою. Єдина будівля, яка збереглась на території Умані і є яскравим свідченням присутності УГКЦ – споруда василіанського монастиря, який проіснував до 1834 року. Указом Катерини ІІ його теж закрили, монахів виселили, а приміщення передали місцевій владі. Цей монастир і надалі належить державі, перебуває на балансі Мінкультури.

Зараз там діє Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань», нічний клуб «Огненная лошадь», кафе-бар, будинок меблів, гончарська майстерня. Релігійна громада пробувала отримати в колишньому василіанському монастирі місце для проведення Богослужінь. Їм не відмовили у проханні, але за оренду приміщення запросили 3-3,5 тисяч гривень на місяць. Така сума для уманських греко-католиків виявилася астрономічною.

risu.org.ua

фото із архіву