Для духовенства Паризької єпархії проводять реколекції в Леринському абатстві

Одним із засобів тримати належний духовний рівень є регулярна участь у реколекціях – духовних вправах, своєрідним аналогом яких у світському професійному житті є курси з підвищення кваліфікації. Духовенство Паризької єпархії, відповідно до вже усталеної традиції, відбуває щороку реколекції разом із духовенством Німецького екзархату. Цього року це було 13-16 травня. Однак на останньому єпархіальному соборі священники та тодішній владика-ординарій Борис Ґудзяк домовилися про те, аби мати ще одні реколекції в межах єпархії, поєднавши їх із рекреацією.

Цей задум зреалізовано вже за владики Гліба Лончини – апостольського адміністратора вакантного Паризького престолу, стараннями отців Михайла Романюка – протосинкела, Юрія Лещинського – канцлера, та Миколи Гривнака – настоятеля найближчої парафії, розташованої за три десятки кілометрів у м. Ніца.

Отож, у24 червня дев’ять священників з Бельгії і Франції та один піддиякон разом із владикою Глібом прибули у цистеріанське Абатство Леринської Богоматері, що на острові св. Гонората у Середземному морі поблизу м. Кани.

Владика Гліб особисто провадить ці рекреаційні реколекції на тему «Радійте і веселіться» на основі минулорічної апостольської екзортації «Gaudete ed exultate» Папи Франциска, спонукаючи учасників роздумувати про святість як мету християнського життя. Реколекції відбуваються серед молитви у візантійському та латинському обрядах – щоденної Вечірні, Утрені, Літургії, і Шостого часу, та серед гарної і тихої природи, адже на острові крім монастиря інших поселень немає.

На цей час відбулося дві конференції владики Гліба, на яких реколектанти розмірковували про покликання до святості та про «ворогів» святості. Владика пояснював, що шукання своєї слави, а також більша довіра собі ніж Богові є не лише джерелом проблем для людини, а й має наслідком відокремлення від Бога, віддалення від ідеалу святості. Водночас, кожна обставина, у якій знищується наша гординя, до святості провадить.

На основі папської екзортації «Gaudete ed exultate» владика цікаво пояснив, що святість має два безпосередніх вороги:  гностицизм – коли людина вважає, що чим більше вона знає, тим ближчою є до ідеалу святості, та пелагіанство – коли людина вважає, що самі лише діла волі та постанови сумління ведуть її до святості.

Кожна зустріч духовенства – це також і нагода попрацювати над різними пасторальними викликами. Священники радилися з владикою Глібом про те, чи можна відпустити гріхи людині напередодні її евтаназії; чи варто хрестити дитину, усиновлену гомосексуальною парою; дискутували про те, чи факт існування пекла не вказує на обмеженість Божої благодаті; про те, якою мірою сумління особи може бути критерієм розпізнання гріха. Одну із конференцій провів абат монастиря – о. Марія-Володимир Ґодрат, розповівши про цистеріанське монашество та його історію на Леринських островах, де монаша молитва лунає уже півтори тисячі років.

«Припускаю, що щорічні реколекції в цистеріанському абатстві на Леринських островах стануть новою традицією Паризької єпархії», – ділиться своїми враженнями один зі священників. Повертається духовенство до своїх парафій у п’ятницю, 28 червня.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://ugcc.fr