У храмі УГКЦ на Аскольдовій могилі прощалися з усопшою Оксаною Батько-Нищук

Заупокійні моління розпочали Архиєрейською Божественною Літургією, яку владика Богдан звершив у співслужінні зі священиками Української Греко-Католицької Церкви.

Проповідуючи Слово Боже, єпископ закликав усіх до подячної молитви, адже Євхаристія, як зауважив проповідник, - це благодарення Бога: «Хочемо сьогодні дякувати за дар життя Оксани, за ті роки, які вона провела з нами. Це був дар Божий для неї та для кожного з нас… Нехай Господь Бог прийме цю молитву і пригорне спочилу Оксану до свого люблячого батьківського серця», - зазначив архиєрей.

По завершенні Божественної Літургії єпископ очолив заупокійний Парастас. Під час цієї молитви присутні прощалися з усопшою Оксаною та особисто складали співчуття родині новопреставленої. Після цього владика Богдан висловив прощальне слово, під час якого зазначив: «Ми сьогодні зібрались як одна родина, щоб провести в останню путь нашу сестру в Христі, але передусім кохану дружину, люблячу матір і найдорожчу дитину. Сьогодні плачемо разом із вами так само, як плаче вже третій день небо над Києвом».

У слові єпископ також зауважив, що ця смерть прийшла несподівано. Проте, як він зазначив, важка звістка, висловлена паном Євгеном, була наповнена світлом, на яке, ділячись своїм болем, вказав люблячий чоловік: «Ви тоді написали: «Поставте, прошу, за Оксану свічечку в церкві». Посеред того болю, можливо розпачі, страху й тривоги, промовила у вас віруюча людина, яка з-посеред темряви жалоби й смерті побачила світло, котре засяяло з одного гробу – з гробу Спасителя воскреслого».

«Посеред тіні й темряви смерті, - продовжив владика Богдан, - світить для нас, віруючих людей, Світло, яким є присутній між нами Христос. Бо відтоді, як Він після свого Воскресіння з’явився стривоженим, наляканим і збентеженим апостолам та сказав їм: «Мир вам», - історія людини змінилася назавжди й безповоротно. Відтоді смерть вже не є останнім актом людського життя. Бо Христос своєю смертю переміг нашу смерть… Тільки Бог може дати людині вічне життя, тільки Господь Ісус Христос може зустріти нас на порозі вічності й перевести нас через цей поріг, за яким не буде вже темряви гробу, а буде дім Отця Небесного, котрий пригорне кожного з нас як свою дитину».

Опісля єпископ зауважив, що дивним чином усопша Оксана в останні дні своєї земної мандрівки пережила неначе шлях Ісуса Христа: «У п’ятницю вона ввійшла в суботній відпочинок, а в неділю її тіло привезли до дому Божого, де ми, смертні люди, зустрічаємо безсмертного Бога – воскреслого Спасителя. Віримо, що наш Спаситель стояв на порозі цього храму з відкритими обіймами і казав: «Оксано, прийди, Я тебе приймаю у свої люблячі обійми»…

Сьогодні Христос приходить і стає між нами. Під час сьогоднішньої Божественної Літургії ми часто чули слова «Мир вам». Це не просто побажання. Це Господь передає нам свій мир. Він хоче всім нам сказати: «Мир всім вам! Не бійтеся, бо Я переміг смерть, Я є Воскресіння і Життя! Хто вірує в Мене, навіть після смерті – житиме! Хто живе і вірує в Мене, житиме повіки! Чи віруєш у це?» Нехай нашою відповіддю на це запитання будуть останні слова з нашого «Символу віри»: «Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку».

Завершуючи своє слово, владика Богдан зазначив: «Сьогодні Оксана звертається до кожного з нас, а ми, дивлячись на неї, неначе переходимо її коротке життя, але таке Боже, таке інтенсивне, повне любові, доброти та вразливості до правди, добра, любові й справедливість. За це все Господеві сьогодні дякуємо».

По завершенні молитви домовину з тілом покійної повезли до Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де було заплановано церемонію прощання. Після цього чин похорону буде продовжено на Байковому кладовищі.

Прес-служба Київської архиєпархії