Митрополит Андрей Шептицький у світлинах

Цього року в Україні та світі вшановують 150-річчя від дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького. До ювілею вперше буде видано фотоальбом «На скелі віри». Світлини розповідатимуть про історію Церкви, родину Шептицьких-Фредрів, митрополита Андрея. 

Митрополит Андрей Шептицький не любив фотографуватися, і його оточенню, зокрема братові – блаженному Климентію Шептицькому, доводилося докладати значних зусиль, щоб зробити постановочну світлину, а навіть і вдаватися до маленьких хитрощів – зненацька впіймати момент.

Однак попри важкі роки підпілля УГКЦ, нищення документів та архівів, усе ж збереглося досить багато світлин родини Шептицьких-Фредрів, дитячі фотографії майбутнього глави УГКЦ, світлини з різних періодів життя Андрея Шептицького. 

Митрополит у різні періоди життя

Фотоальбом «На скелі віри» це буде своєрідна історія УГКЦ в ілюстраціях, щоб показати Церкву, яку очолював Митрополит з 1901 до 1944 років, його епоху і пророчу візію – переслідування і відродження УГКЦ. У фотоальбом увійдуть фотографії грамот і церковних декретів, портрети Києво-Галицьких митрополитів, серед яких були і предки Митрополита – Варлаам, Атаназій, Лев Шептицькі – знані церковні провідники народу. Серед численних документів, декрет 1777 року, згідно з яким Лев Шептицький запровадив християнське привітання для вірних на щодень – «Слава Ісусу Христу».

Світлини розповідатимуть біографію Митрополита, починаючи від дитячих літ Романа Марії Александра Шептицького (світське ім’я Митрополита) у родинному селі Прилбичі, що на Львівщині, про його велику унікальну сім’ю, про те, як народилось його монаше покликання. 

Редактор і упорядник фотоальбому, науковий працівник Державного історичного архіву України у Львові Оксана Гайова розповіла, що вже у 14 років Роман Шептицький входив в Апостольське братство почитання Найсвятішого серця Христового і фотографія цього посвідчення буде в альбомі.

«У цій дитині від самого початку під впливом мами і розмов батька про славетний рід зріло покликання до особливого служіння Богові, яке вимагало, як уявляв собі дуже категоричний Митрополит, повне зречення від світського життя. У цьому розділі альбомі розповімо про Митрополита – архипастира Станіславівського, Львівського. Саме завдяки йому розвивалась УГКЦ за кордоном, Владика зробив великий внесок у розвитку чернечого життя. Адже до Митрополита ми мали лише Василіанський чин, а з приходом Андрея Шептицького, відновився монастир студійського уставу, нові східні гілки західних орденів», – говорить редактор проекту Оксана Гайова. 

Численні світлини розповідатимуть про Митрополита і як суспільного діяча, який не залишався осторонь державотворчих процесів. У 1941 році Андрей Шептицький написав працю «Наша державність («Як будувати рідну хату»). Фотографії, на яких Митрополит з дітьми-сиротами, пластунами, лікарями, митцями, підприємцями – свідчення його меценатської праці у всіх сферах життя, каже редактор проекту. 

Ярослав Коваль – фотограф Андрея Шептицького

Особистим фотографом Митрополита Андрея упродовж останніх років життя був відомий майстер Ярослав Коваль. Він приїжджав разом з пластунами у літню резиденцію греко-католицьких єпископів у село Підлюте, що на Івано-Франківщина. Не так багато знимок фотомайстра збереглось, але вони дуже вартісні і є у фондах Національного музею у Львові. 

За життя у 90-ті роки минулого століття Ярослав Коваль, якого не оминули радянські репресії і заслання, писав: «О, як цікаво було б побачити розкішний фотоальбом, присвячений такій незвичайній людині, як граф Андрей Шептицький». Мрія митця здійсниться, а також і його світлини увійдуть в альбом.

Власне Ярослав Коваль пригадує у споминах, щодо 1939 року митрополита Андрея Шептицького знимкували фотограф Юліан Дорош, Левко Якушевич, Михайло Шалабавко,також художник Роман Сельський. Водночас львівські митці малювали Владику, творили його скульптури.

Фотоальбом, присвячений Андрею Шептицького, це йілюстрація зразківфотомистецтва кінця ХІХ-ХХ століть.

«Це були дорогі фотографії кінця ХІХ-початку ХХ століть, там неймовірно висока якість. Але ті, які робили світлини, їх не підписували і інколи важко ідентифікувати, хто на них. Митрополит, що цікаво, ніби відчуваючи, підписував майже всі фотографії з його колекції, хто де зображений. Якщо говорити про фотографії у роки підпілля, то вони дуже неякісні і це зрозуміло – час був дуже непростий і кожна знимка могла бути претекстом до арешту», – наголошує автор проекту Оксана Гайова.

Фотоальбом «На скелі віри» буде презентований 1 листопада – у день відходу у вічність митрополита Андрея Шептицького. 

У проекті задіяні Центральний Державний історичний Архів України у Львові, львівський музей історії та релігії, Національний музей імені Шептицького, бібліотека імені Стефаника та Вернадського, а також використовуються світлини з приватних збірок. 

Прохання від авторів проекту: хто має у приватній колекції світлини з зображенням Митрополита Андрея Шептицького, надіслати для фотоальбому –​ [email protected]

www.radiosvoboda.org