Максим Тимо про підготування до Різдва

Різдво Христове у християнській традиції пройняте невід’ємним духом новизни. Літургійні тексти раз у раз доносять до вірних радісну звістку про те, що “Христос прийшов, щоб оновити все”. Якщо глибше вникнути в атмосферу свята, виражену в його молитовних текстах, то перед нами постають три дуже важливих його аспекти.

“Оновлення” Бога. "Багаторазово і багатьма способами промовляв Бог через пророків", - каже автор Послання до євреїв (Євр. 1, 1). А в останній час промовляв до нас через Сина. Подія Різдва є воднораз і надзвичайною та дивовижною, адже це Дитя мале – предвічний Бог. Бог у своєму невимовному Різдві являє себе справді небувалим. Адже, згідно із змістовним лаконічним висловом, який опоетизовують автори літургійних текстів, Бог став тим, ким не був, залишившись тим, ким був заради спасіння людини. Щоб здійснити величне діло спасіння людини, тобто оновлення, Бог сам “оновлюється” в очах людини, в очах світу.

Оновлення людини та всього світу. Таке “від віку нечуване таїнство” – Божественне сходження, через яке Господь наново промовляє своє Слово, уможливлює оновлення людини і всього світу. Христос для того народжується, щоб нас відродити, для того понижується, аби нас піднести і для того стає немовлятком, щоб нас оновити. У Христі зустрілися Божественна ініціатива спасти, оновити своє створіння і невтомне бажання людини творити і віднаходити новизну. Така перспектива означає, що ми стаємо учасниками величного Божого задуму, Божого плану, ціллю якого є "нове небо і нова земля", нове творіння.

Оновлення історії. Однак оновлення людини та цілого світу у Христі є лише зародком, який бажає розвинутися в наших серцях і через наші руки. Спасенна подія Різдва ставить перед християнином багато нових завдань і покладає на нього відповідальність за подальший хід історії. Оновлена у Христі людина має належну силу, енергію і здатність наповнювати історію новим духом добра, любові та справедливості. Творити все нове, разом з Господом, віднині є заповіддю і водночас святим обов’язком кожного. Боротися зі «старінням», яке проявляє себе у формі зневіри, збайдужіння, втрати надії та ентузіазму. Оновлення передбачає постійну, відповідальну та невтомну працю. Людина сама не могла і ніколи не зможе якісно оновити історії. Самотужки ми неспроможні здійснити цього оновлення. Але ми можемо стати співробітниками Божими. У той момент, коли ми дозволяємо Богові діяти через нас, ми долучаємося до Його величного задуму нового творіння. Найбільш відповідною поставою християнина, який готується до свята Різдва є оцей дух новизни і відкритості на Божу дію, готовність прийняти в своє серце і життя Бога, який "творить все нове".

Департамент інформації УГКЦ