Як у Дрогобичі допомагають соціалізуватися молодим людям з особливими потребами

Як розповідається в сюжетів інтерактивної програми «Живого ТБ» «Відкрита Церква» з Блаженнішим Святославом про інвалідність, центр дозвілля «Дивовижні долоні» для молоді з особливими потребами заснований «Карітасом» десять років тому в Дрогобичі.

Відвідувачка центру Марійка щодня долає майже тридцять кілометрів, аби приїхати сюди. Адже тут є спілкування і її улюблене хобі – вишивка.

– Кожного разу, коли вона приїжджає з центру, – розповідає мама Марії Оксана Букавин, – я цікавлюся, як справи. І донька завжди з захопленням розповідає: ой, мамо, ти не повіриш, сьогодні було дуже гарно… Ми танцювали чи мали день народження. Або ми ходили на екскурсію… Тобто щоразу щось нове.

У «Дивовижних долонях» молоді люди називають себе друзями і спільно опановують побутові мудрощі.

Пані Людмила Смолень, керівник центру для молоді з особливими потребами «Дивовижні долоні», зазначає, що вихованці, наприклад, у кулінарії вчаться готувати прості речі. У гігієні вчаться чистити зуби, одягатися відповідно до пори року.

– Ми їх готуємо до самостійного життя, – каже керівник.

А ще вихованці центру власноруч виготовляють листівки, прикраси, випалюють та вишивають картини. І всі ці вироби користуються попитом. Виручені кошти витрачають на екскурсії.

Найстарший вихованець центру, 46-річний Костянтин, працює з намистом. Він зізнається, що крім друзів у центрі, у нього більше нікого немає.

Без цього центру уявити своє життя не можуть не лише вихованці, а й їхні батьки. Адже завдяки праці людей у центрі та їхній любові, здійснюються мрії людей з особливими потребами, особливі мрії.

Також у Дрогобичі в цьому році УГКЦ планує відкрити школу під назвою «Віра, Надія, Любов», де також можуть навчатися діти з особливими потребами.

Пані Ірина Любинецька вирішила віддати свого сина Максима у греко-католицьку школу, оскільки звичайна школа не пристосована для дітей з такими проблемами, як у Максимка.

– До нашої дитини потрібен зовсім інший підхід, адже наш син не ходить самостійно, – каже пані Ірина.

Уже зараз Максим бере участь у підготовчих заняттях і вже знайшов перших друзів.

У школі ще триває ремонт. Уперше школа відчинить свої двері першого вересня цього року. І школярів з особливими потребами тут теж чекають.

Директор школи о. Іван Гнатів наголошує:

– Ми радо запрошуємо всіх дітей. Гадаю, близько чверті могли би бути ті діти, які б потребували особливої уваги та опіки.

…У кінці сюжету Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав відзначив, що цей сюжет дуже добре ілюструє те, що люди з особливими потребами є повноцінними особами. «Тільки ми повинні помогти їм проявити свою гідність і повноцінність у своєму побуті, існуванні в тих чи тих обставинах їхнього життя», – вважає Предстоятель.

Департамент інформації УГКЦ