У Мельбурні відбулася інтронізація єпископа УГКЦ Миколи Бичка

Архиєрейську Божественну Літургію до моменту інтронізації нового єпископа очолював владика Петро Стасюк, єпископ-емерит Мельбурнської єпархії УГКЦ. Чин інтронізації владики Миколи Бичка звершив високопреосвященніший владика Пітер Коменсолі, архиєпископ Мельбурнської дієцезії Римо-Католицької Церкви.

Під час інтронізації була зачитана Папська булла і Патріарший декрет про іменування і проголошення владики Миколи Бичка правлячим єпископом єпархії Святих Петра і Павла з осідком у Мельбурні. Визнання віри новий єпископ Мельбурнський УГКЦ склав на старовинному Євангелії, виданому у 1891 році в Києво-Печерській лаврі.

У Літургії з Чином інтронізації взяли участь владики Австралійської Конференції Католицьких Єпископів, священники, диякони, монахи, монахині й миряни УГКЦ в Австралії. На Літургії був посол України в Австралії Микола Кулінич, представники влади міста Мельбурна і громадських організацій Австралії.

Проповідь під час Літургії виголосив владика Пітер Коменсолі.

Цього ж дня у Києві під час Божественної Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Глава УГКЦ подякував владиці-емериту Петрові Стасюку за довголітнє служіння і поблагословив владику Миколу Бичка на служіння громаді УГКЦ в Австралії.

«Ми відчуваємо велику радість, що і сьогодні Господь Бог дбає про нашу Церкву, про вселенську українську громаду і аж до краю землі посилає нових послідовників апостолів для того, щоб збирати, гуртувати наших людей, аби вони могли зберегти віру своїх батьків», – сказав Блаженніший Святослав.

У своєму подячному слові владика Миколай Бичок подякував Богові і батькам за дар життя, висловив велику вдячність за довіру Святішому Отцеві Франциску, Отцю і Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу та владикам Синоду Єпископів УГКЦ, своїм попередникам. Він також подякував усім тим, хто взяв участь у Літургії в Мельбурні і хто молиться та вболіває за це служіння.

Владика Микола розповів, що привіз до Мельбурну особливий дарунок – хрест владики Василя Лостена, який він отримав після проголошення його єпископом. «Сьогодні я тримаю в руках хрест, який є для мене дуже цінним, – сказав владика Микола у слові подяки. – Історія цього хреста сягає минулого століття, коли в 1960 році Австралію відвідував преосвященний владика Амбросій Сенишин, архиєпископ Філадельфійський. Саме вірні цього храму на знак вдячності за його візит подарували йому цей хрест, підписаний так: “Від українців Австралії – для владики Амвросія Сенишина”. Цей хрест повертається не сам, але з третім єпископом для українців-католиків в Австралії. Неймовірний знак від Господа. Це свідчення віри ми зобов’язані передати наступним поколінням… Наша єпархія дуже велика за територією – окрім Австралії, вона охоплює Нову Зеландію та Океанію. Але, незважаючи на великі відстані, ми всі об’єднані Христом, бо “де двоє чи троє зібрані в Моє ім’я – там Я серед них”».

Відтак владика Петро Стасюк у подячному слові на завершення свого служіння сказав: «Наша Церква є вселенською Церквою із вселенськими обов’язками. Це тепер завдання владики Миколи. Водночас маю духовний обов’язок, який виконаю, – молитися за майбутній розвиток єпархії. Ця єпархія завжди буде мати особливе місце в моєму серці. Молюся, щоб ми, як об’єднана Церква та люди, зустрілися в новому житті після воскресіння. Я завжди дякуватиму за привілей бути єпископом цієї єпархії. Маю багато за що бути вдячним упродовж 28 років своєї служби».

Владика Петро сердечно подякував парафіянам єпархії та парафіяльним радам і організаціям, священникам, дияконам і сестрам, Австралійській Конференції Католицьких Єпископів та Раді Церков Австралії. Єпископ-емерит згадав свого попередника – владику Івана Прашка, який заклав початки Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла УГКЦ, коли після Другої світової війни до Австралії відбулася масова міграція українців з європейських таборів переміщених осіб. Тоді в Австралії були закладені підвалини для формування і розвитку УГКЦ на цій землі – створювалися великі громади, будувалися храми. «Коли я приїхав сюди в 1992 році, єпархія була практично сформована», – сказав владика Петро Стасюк.

Довідка

Владика Микола Бичок був призначений правлячим єпископом єпархії Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ з осідком у Мельбурні 15 січня 2020 року після зречення з цього уряду владики Петра Стасюка. Владика Петро очолював єпархію з 1992 року, будучи другим єпископом цієї єпархії.

Мельбурнська єпархія УГКЦ розпочала свою історію у 1958 році як Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Першим апостольським екзархом був преосвященний владика Іван Прашко. Екзархат був піднесений до рівня єпархії у 1982 році.

Єпископська хіротонія владики Миколая Бичка відбулася 7 червня 2020 року в архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем був Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, співсвятителями – владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський, та владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії.

У зв’язку з жорсткими карантинними обмеженнями, введеними урядом Австралії, владика Миколай Бичок зміг прибути до місця свого служіння лише через рік, у травні 2021 року.

Фоторепортаж з інтронізації владики Миколи Бичка на правлячого єпископа єпархії Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ з осідком у Мельбурні – тут.

Департамент інформації УГКЦ,
фото: Тарас і Соня Моравські