Сім років тому відбулося освячення Патріаршого собору УГКЦ у Києві

«Цей собор є видимим знаком єдності й соборності нашої Церкви як в Україні, так і далеко поза її межами. Ми будували його всі разом – цеглинками-пожертвами, що надходили сюди з усього світу. Цей собор збирає усіх синів і дочок Володимирового хрещення, закликає їх до єдності, до відновлення у вірі, до джерела небесної поживи в духовній пустелі сучасного світу», – наголосив Блаженніший Святослав у проповіді до духовенства та вірних.

У престол вклали мощі цілої спільноти святих: апостолів Петра і Павла; святого Андрія Первозванного, першого з покликаних і благовісника Божого слова на київських горах; папи Климента Римського та Мартина, які загинули на українських, кримських, землях; святого священномученика Йосафата, що своєю кров’ю запечатав єдність Київської Церкви з Римським Апостольським престолом; блаженних священномучеників ХХ століття Миколая Чарнецького та Йосафата Коциловського.

У богослужінні взяли участь офіційні делегації від Римо-Католицької Церкви та Східних Католицьких Церков. На прощу з нагоди освячення собору прибуло понад 20 тисяч прочан та понад 700 священників.

Глава Церкви, звертаючись до паломників, які прибули з усього світу – Північної і Південної Америк, Австралії, різних країн Західної, Північної та Південної Європи, Казахстану, Росії, Білорусі та усіх куточків України – сказав: «Як дітей Божих, вітаю вас у вашому новому домі! Адже цей собор буде не тільки первопрестольним домом молитви Отця і Глави нашої Церкви. Насамперед він є Божим домом, батьківським домом для всіх Його дітей».

Особливим учасником свята був «великий будівничий» Патріаршого собору Блаженніший Любомир. «Наш храм має мільйони жертводавців: бідних і багатих; тих, хто живуть далеко і близько; тих, хто говорить українською, і тих, хто не говорить; усіх тих, хто справді побачили, що центром єдності нашої Церкви має бути собор. І де б вони не були сьогодні: чи ще між нами, чи вже відійшли у вічність, чи є тут, на прощі, чи не змогли приїхати сьогодні, ми всі про них пам’ятаємо і за них молимося. Але особливо треба подякувати "великому будівничому" цього Патріаршого собору, який заклав наріжний камінь і сьогодні тішиться разом із нами, – це Блаженніший Любомир Гузар», – відзначив тоді Блаженніший Святослав.  

Департамент інформації УГКЦ