Глава УГКЦ назвав допустимі морально-етичні види трансплантації

Про це сказав Отець і Глава Української Грек-Католицької Церкви Блаженніший Святослав в ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква» на тему трансплантації органів у рамках циклу передач «Дар життя».

Предстоятель УГКЦ насамперед пояснив глядачам, що таке трасплантація органів чи тканин, які бувають її види і морально-етичні наслідки. «Дуже поширений вид пересаджування органів чи частин тканин тому самому організму, з якого його беруть. Наприклад, реконструкційна медицина робить пересадку шкіри при опіках... У таких випадках ні в кого навіть не виникає питання, це етично чи ні, бо таким чином рятують життя», – розповів Блаженніший Святослав.

За його словами, є ще два інших види цього терапевтичного акту. «Перше – пересадка органів від живого донора до пацієнта. Тут існують дуже чіткі морально-етичні критерії. Такого типу діяльність можлива лише як дарування, тобто особа не може торгувати своїми органами. Продавати свою нирку чи будь-який інший орган – абсолютно неприпустимо. Так само неприпустимою є торгівля органами взагалі. Тому дуже часто такого типу трансплантологію називають «чорною», оскільки вона є цілком заборонена у світі і є кримінальним злочином. А з моральної точки зору є одним із видів убивства», – наголосив Глава Церкви.

Блаженніший Святослав також зауважив, що навіть тоді, коли хтось хоче подарувати свій орган іншій особі, щоб урятувати їй життя, існують певні правила. «По-перше, можна дарувати свої органи лише ті, які є парними органами, і при цьому людина має бути чітко поінформована про ризики для власного здоров'я», – відзначив Глава УГКЦ.

Також не ставиться під сумнів моральну легітимність пересадку органів від мертвого донора до живої особи з наміром врятувати життя людині. Звісно, підкреслює Предстоятель УГКЦ, для цього законом мають бути прописані всі правила. Бо відомо, що людський організм є єдиним цілим, допоки живий мозок. Якщо помирає людина, то передусім помирає її мозок. Але інші життєво важливі органи ще є живими і можуть врятувати життя інших людей.

Абсолютно неприпустимим, на думку Блаженнішого Святослава, є пересадка органів, які належать до репродуктивної сфери особи чи є залозами внутрішньої секреції, тобто залози, які виділяють гормони. Бо така пересадка спричиняє зміну особистості пацієнта.

«Отож морально виправданим є лише акт дарування як вид любові, милосердя і солідарності, коли ми говоримо про можливість пересадки органів від донора до реципієнта», – наголосив Предстоятель.

Департамент інформації УГКЦ