Блаженніший Святослав: «У лікуванні будь-якої залежності важливо повірити, що можна визволитися від цього»

П'ятниця, 12 травня 2017, 14:19

У лікуванні будь-якої залежності важливо повірити, що можна визволитися від цього, почати нове життя, що все те, про що ми говоримо, може статися саме з ним. Бо надія виходить з віри. З віри, що Бог мене не покинув, Бог мене любить і посилає мені всіх оцих людей, аби мене врятувати. Очевидно, що людина сама повинна молитися і спілкуватися з Богом. Її особисте духовне життя є необхідним фундаментом дороги до зцілення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Про це розповів Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у ефірі інтерактивної програми «ВІДКРИТА ЦЕРКВА» на «Живому ТБ» 11 травня 2017 року на тему, як боротися з різного роду залежностями.

«Українська Греко-Католицька Церква пропонує свої варіанти лікування алкоголізму. Зокрема, це прощі, молитви, рух анонімних алкоголіків, де створюємо групи підтримки прямо при наших парафіях. Ця спільнота включає допомогу, у тому числі, психотерапевтів, свідчення тих, які визволилися і є тверезими алкоголіками…» – наголосив Блаженніший Святослав.

Під час програми «Відкрита Церква» продемонстрували сюжет про реабілітаційний центр «Назарет», де лікують алко- і наркозалежність. Мета Центру – допомога тим узалежненим, які хочуть її перемогти.

Бізнесмени та воїни АТО, директори шкіл та колишні безхатченки. За межами цих стін у них різні життя, але тут вони об'єднані спільною метою.

Реабілітанти мають чіткий розпорядок дня і під кожного з них підбирають окрему програму реабілітації. Хлопці ведуть щоденники, де фіксують власні переживання, працюють у терапевтичних групах, спілкуються з духівниками, відвідують Службу Божу…

Хтось починає тут уперше в житті фізично працювати і займатися спортом. А хтось вголос говорить про свої емоції.

– Коли ми сідаємо в коло – ми всі рівні. Кожен називає себе лише по імені. І всі розуміють, що ніхто нікого не прийшов сюди вчити. Єдине, що я можу, – поділитися своїм досвідом, – розповідає о. Ігор Козанкевивич, голова реабілітаційного центру «Назарет».

Тут нікого не лікують насильно, а територія центру навіть не має парканів. Той, хто задумав лишитися, мусить добровільно виконувати правила реабілітації, яка розрахована на чотири етапи...

– І через кілька місяців вони починають мінятися, говорити, відкривати в собі різні таланти... починають показувати свою внутрішню красу, – розповідає отець Ігор.

Наприклад, 35-річний Роман 20 років був залежний від наркотиків та алкоголю. Сьогодні він розуміє, що таке життя вело його у прірву.

– Я не валявся під парканом, але розумів, що маю з дня на день вмерти, бо вже були абсцеси, гнійні рани від вживання наркотичних засобів... Така повна деградація як людини з середини. Я не міг спілкуватися з дівчатами, батьками. Спершу знімав квартири, потім кімнати, а потім уже жив на притонах. Тобто втратив усе абсолютно.

Приїхати до центру йому порадив знайомий і вже п'ять місяців Роман веде тверезий спосіб життя.

– Я можу себе поводити по-різному, але я тут навчився приймати себе у різних станах і розуміти, з чим це пов'язано. Тут я навчився готувати їсти, випікати хліб, відповідати за котельню...

За 13 років роботи Центру реабілітацію пройшли 1200 осіб. І практично кожен третій зумів подолати свою залежність.

– Кожен, хто у нас побував, – зазначив голова «Назарету» навіть, якщо коротко, то він виходить звідси іншою людиною. Відкриває в собі багатство, Бога, себе, правду про себе. Бо це брехня, що ти нічого не можеш, що тобі нічого не вдасться. А правда є така, що Бог тебе ніколи не залишить, навіть якщо залишили всі.

Департамент інформації УГКЦ