На Львівщині освятили хрест на місці спаленого монастиря, збудованого митрополитом Шептицьким

У радянський час історію цього монастиря забули і заборонили про неї згадувати. Це була Скнилівська лавра Антонія Печерського, заснована митрополитом Андреєм Шептицьким, який на початку ХХ століття придбав землю під лавру.

Восени 2017 року, через понад сто років, на місці, де була лавра, встановили хрест.

Святковий день розпочався з Архиєрейської Божественної Літургії в парафіяльному храмі Преображення Господнього в с. Скнилів. Її очолив владика Теодор (Мартинюк), Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

Після Літургії відбувся процесійний хід до місця встановлення пам’ятного знаку, де відбулося його освячення.

«Історія Скнилівської лаври – це початок історії студитів. У центральній частині пам’ятного знаку, який встановлено на місці лаври, студитський хрест, який є символом Студійського монашества, котре завдяки Божій волі зародилося і всупереч складним історичним подіям і несприятливим умовам розвивалося», – наголосив ініціатор встановлення пам’ятного знаку ієромонах Юстин Бойко.

До 1918 року у Скнилівській лаврі проживали близько півсотні монахів. Монастир був частково зруйнований у 1914 році, а студитів тоді мобілізували до війська. У роки українсько-польської війни у 1918 році лавра була цілком спалена польськими солдатами. Ті з монахів, які не загинули у цій трагедії, спершу жили у Львові на Вулецьких горбах, де їм митрополит Андрей Шептицький придбав дім і землі. А у 1919 році вони стали монахами Унівської лаври, відновленої Андреєм Шептицьким, яка діє донині.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами www.radiosvoboda.org
та сторінки о. Юстина Бойка www.facebook.com/justyn.studyt