Зустріч родин мігрантів у Гошеві

Уперше в Гошеві з 26 на 27 лютого 2011 року відбулася зустріч мігрантів, їхніх родин та всіх охочих, яку з благословення голови Пасторально-місійного відділу УГКЦ Владики Йосифа (Міляна) організував о. Василь Поточняк, виконавчий секретар ПМВ (УГКЦ). Нагадаємо, що подібні зустрічі тривають упродовж двох років і відбулися у Львові, Тернополі, Києві, Дрогобичі, Бориславі та Болехові. На зустрічі було близько 230 осіб із Львівщини та Івано-франківщини. Спільно із Комісією у справах мігрантів та Благодійним фондом «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії було проведено роботу в групах, де цього разу проблему сім’ї аналізували родинознавець Максим Бондаренко та психолог п. Олександра Козанкевич. У п’ятьох групах різнобічно старалися висвітлити проблему заробітчанства та наслідків, які вона несе. Серед негативів були перелічені такі: «На сьогодні заробітчанство стало як вірус, який передається від батьків до дітей, а відтак – на все суспільство», – говорить учасник. «Іноді заробітчанство не є причиною розлучень, а лише приводом», – зауважує один із священиків, які брали участь у роботі в групах. «Причини шукаємо в комусь, а не в собі», – звучала така фраза. «Не осуджувати. Підходити до кожного окремого випадку індивідуально» – постійне нагадування, яке є ключовим на кожній зустрічі. «Повертаючись чи переживаючи розлуку, люди починають усвідомлювати: я повернувся із заробітків і навчився цінувати час, проведений із сім’єю, – говорить учасник. - Вершиною спілкування тих, хто далеко, має стати молитва». Пані Олександра Козанкевич, підводячи підсумки та оцінку роботи у групі, запропонувала своє бачення загальної теми зустрічі: «Виклики сучасного християнського подружжя. Духовність сімей». «Треба вміти відрізати «психологічну пуповину» – жити без допомоги батьків, самостійно приймати рішення», – підкреслює п. Олександра. «Усе робити разом (спільна молитва, їжа, домашні обов’язки, спілкування). Вміти відкритися, що є ризиком болю, а, з другого боку, – гарантом близькості. Вміти так керувати своїм подружжям, щоб ніколи не дозволяти на домінацію другої особи. Вміти і мати бажання, за святим Франциском Асизьким, заспокоювати потреби того, хто поруч. Вміти захоплюватися дітьми. Вміти тішитися маленькими речами. Щастя складається з маленьких, дрібних речей – вони творять суть життя», – підсумувала  ведуча. На Молебні, який було відслужено у (нижній) Церкві Святого Миколая, о. Василь Поточняк у духовній науці зосередив увагу на посланництві, яке виконує кожен християнин стосовно іншого, хоч би де вони географічно перебували. Відтак відбулася Хресна дорога під нічним небом біля стіп Гошівської чудотворної ікони Богородиці. Недільну Божественну Літургію очолив о. Ігор Козанкевич. «Ми сьогодні від’їжджаємо додому, але не тільки географічно, а духовно. Можливо, ще в дорозі зустрінемо людей потребуючих, наших рідних вдома. Звернімо увагу, поможімо, може, це буде тією крихтою, яку Христос запише на небесах. І не сумніваймося в цьому», – сказав на завершення о. Ваиль Поточняк.  

Повідомила Іванна Рижан