Євген Глібовицький розповів членам Синоду Єпископів про майбутні демографічні виклики

Євген Глібовицький наголосив, що сучасна війна Росії проти України має яскраво виражений демографічний вимір. «Демографічна ситуація буде ключовим моментом стримування розвитку України після війни. Бракуватиме не тільки працівників, але й споживачів. Найбільше від цього потерпатиме бізнес-сектор. Держава не матиме розв’язки цієї кризи. І тому за це може взятися бізнес». Окрема відповідальність у цьому падає на плечі провідників Церкви.

Доповідач наголосив, що на зменшення чисельності українського народу впливає низка чинників. Перш за все, йдеться про зменшення народжуваності, яке ми можемо спостерігати на прикладі кількості молодих людей. Підсумовуючи цей момент, Євген Глібовицький ствердив, що через 10 років в Україні відбудеться спад кількості молоді віком 25–29 років. Іншим чинником є тотальне знелюднення певних регіонів України. Сьогодні воно відбувається з причини війни та небезпеки для життя. Однак, це явище українські соціологи спостерігали ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації. Причинами цього були трудова міграція, переселення у великі міста та інше.

Мислитель підсумував, що у 2030 році кількість населення Української Держави складатиме 30 млн. осіб. «Зменшення населення призведе до додаткового навантаження на людей. Менша кількість людей повинна буде оплачувати більші запити держави. Це означає збільшення оподаткування. Однак, до цього варто додати відсутність довіри українського суспільства до державних інституцій. У 2030 році на одну людину, яка працює, буде вже понад 2 особи, які не працюють. З однієї сторони, це означатиме зростання бідності. А з іншої сторони — додатковий тягар на соціальний сектор, який буде змушений розвиватися».

Таким чином, Україна у найближчі десятиліття потребуватиме безлічі людей. Розв’язати цю проблему можна кількома способами, за словами Євгена Глібовицького, — «міграційне заміщення», боротьба із загрозами життю і збільшення його тривалості (зниження смертності), підвищення народжуваності.

Водночас не варто забувати про те, що «внаслідок катастроф XX століття ми набули „травматичну культуру“. У той час, як у європейських країнах тривалість життя зростає, Україна залишається на тому ж рівні. Це значить, що ми втрачаємо своє життя через травми минулого». «Україна страждає від активної форми посттравматичного синдрому», — мовив доповідач.

Відповідаючи на запитання про те, що може зробити Церква у такій ситуації, Євген Глібовицький визначив кілька ділянок для роздумів єпископів:

• Протидія травмам і стресу;
• Пошук нової моделі співпраці між Церквою та бізнесом і підприємцями;
• Душпастирство сім’ї — перерозподіл ролей у сім’ї, виховання хлопчиків, роль жінки у сучасному суспільстві і т. д.;
• Підтримка українського християнського життя поза межами України — пошук місць поселення українців, спостереження за міграційною хвилею сьогодення, допомога українцям за кордоном.

На завершення владики Синоду Єпископів УГКЦ мали нагоду поставити свої запитання доповідачеві, а Блаженніший Святослав висловив вдячність Євгенові Глібовицькому за його змістовну доповідь.

Читайте також: Архиєпископ Франц Лакнер на Синоді: «Як християни, маємо подбати про те, щоб солідарність з Україною не згасала, але утверджувалася»

Пригадуємо, 7-15 липня у Перемишлі відбувається Синод Єпископів УГКЦ, головною темою якого є «Синодальність і соборність: досвід УГКЦ».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ