«Вікно до раю», – в Інсбруку освятили новий іконостас

Столиця землі Тироль, «альпійське серце Австрії» – місто Інсбрук має особливе значення для українців. Адже впродовж 120 років тут, на теологічному факультеті Інсбруцького університету, традиційно навчаються кращі студенти-богослови з України. Для них була заснована й греко-католицька каплиця, що з часом стала головним центром українства в Тиролі. Нещодавно з ініціативи громади та її душпастиря о. Володимира Волошина тут постав новий іконостас, котрий, без перебільшення, можна назвати унікальним, модерним, символічним.

Кована металева конструкція іконостаса – нагадування про те, що саме Інсбрук став тим «горнилом», у якому остаточно сформувався, викувався світогляд таких провідників Церкви і нації як Климентій Шептицький, Андрій Іщак, Никита Будка, Яким Сеньківський, Йосиф Сліпий, Мирослав Любачівський…

Автор ковальських робіт – Мар’ян Калічак, магістр мистецтвознавства та художник-коваль із Дрогобича, задумав та виконав цілу конструкцію іконостаса в українському етнічному стилі, використовуючи давні ковальські техніки. Витончені, легкі й водночас прості елементи кованого каркаса підкреслюють найголовнішу частину однорядного іконостаса – власне самі ікони, написані художником Борисом Іванівим, керівником відділу реставрації живопису Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. Згідно із задумом митця, ікони поєднали традицію українського бароко та сучасного мистецтва, як і Церква сьогодні є зразком нерозривної єдності минулого і теперішнього. В багатій кольоровій палітрі написані чотири ікони намісного чину: Богородиці, Ісуса Христа, св. Володимира і Ольги. З-поміж них особливо цікавою є ікона св. Володимира, прототипом для якої художнику послужив герой нашого часу – відомий на весь світ український співак Василь Сліпак, котрий поклав своє життя за визволення України, загинувши від ворожої кулі під Дебальцевим улітку 2016 року.

Глибоко символічними є й зображення чотирьох євангелистів на Царських вратах, прообразами для яких стали чотири найвидатніших випускники-українці богословського факультету Інсбруцького університету: блаженні мученики єпископ Никита Будка, архімандрит Климентій Шептицький, отець Андрій Іщак і ієромонах василіанин Яким Сеньківський.

Тому таким суголосним цілій концепції іконостаса звучало ключове питання проповіді єпископа Петра Лози, виголошеної  під час урочистого богослужіння – чи бачите, як із кожного з нас можна писати ікону? Пригадуючи про ту особливу роль, яку у візантійській літургійній традиції відіграє іконостас, єпископ невипадково назвав його в своїй урочистій проповіді «вікном до раю». Адже саме іконостас допомагає вірним споглядати таємницю нашого спасіння, що відповідає містичному аспекту візантійської духовності.

Урочисте відкриття іконостаса відбулося в рамках святкування 120-річчя приїзду українських студентів-богословів та створення української громади Інсбрука. Кульмінаційні моменти відзначення знаменної дати за участі Блаженнішого Святослава, Глави Української Греко-Католицької Церкви, заплановані на листопад цього року.

Лідія Мельник, Інсбрук,
преслужба Ординаріату для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії