Владика Борис Ґудзяк підсумував роботу собору Паризької єпархії

Владика Борис Ґудзяк звернувся до присутніх делегатів з п’яти країн, що ними опікується єпархія, із заключним словом, в якому підсумував два дні праці та заохотив присутніх священиків і мирян до пошуку єдності та правдивості у своєму служінні.

Під час собору багато делегатів говорили про труднощі жити християнським життям та проповідувати в секуляризованій західній Європі, про складні моменти щодо приміщень і церковного майна. Владика Борис насамперед закликав шукати і плекати єдність, зосередитися на найважливішому, жертвувати і відкидати дрібні міжусобиці.

«У Бозі є сопричастя, досконале спілкування і любов, яка виявляється до бідної і скаліченої людини. Зусилля і жертва Христа полягали в тому, щоб це сопричастя відновити. Бог є любов і ми покликані любити Бога і ближнього. Все інше похідне, допоміжне або зайве. Наше соборування має сенс, щоб бути з Богом, який робить неймовірні зусилля, щоб бути з людиною».

«Зараз Церква переживає і буде переживати, що те, що зайве, буде Господом розібрано. Якщо існують великі храми, але християни нищать одне одного, не живуть по-християнськи, то Бог культурним землетрусом зведе все до землі, щоб воно могло вирости знову. Якщо структури та інституції не плекають свободи і не допомагають людям вільно себе жертвувати, Господь буде їх демонтувати».

«Богові дякую, що в нашій єпархії, незважаючи на наші немочі, росте любов. Ми знаємо, що Бог тут був з нами і багато осіб приносили великі жертви. Але ми також знаємо, яке було каліцтво, скільки дрібних міжусобиць, непорозумінь. Ми знаємо, як маленькі територіальні війни маленьких осіб руйнували великі речі».

«Мірило автентичності віри просте – стосунки з тими людьми, яких нам Бог дав. Ще один термометр, яким можна виміряти духовну температуру – це радість, мир, сміх. Усмішка, яка готова принести жертву, усмішка, яка каже: так, ти можеш на мене розраховувати».

«У всьому є можливість росту, але цього не може зробити єпископ чи генеральний вікарій. Це соборна відповідальність, тому наш собор такий важливий».

«Ідімо вперед разом у свободі та любові, і тоді ця маленька, часом побита, часто нелегальна групка людей виконає своє покликання».

Владика Гліб Лончина, Єпарх Лондонський, який протягом багатьох років є другом та консультантом єпархії, поділився своїм рецептом любові до ближнього: «Як любити ближнього? Не того доброго, кого любити легко, а того, хто нас дратує, хто нам чинить зло? Здається неможливим. Але любов – це не просто почуття, це рішення волі. Ми вирішуємо бажати людям добра. Бажати ближньому добра – це і є любов. Часом це означає не потурати, а щиро бажати навернення. Ми маємо постійно думати: а яким Бог хоче бачити мого ближнього. Коли думаємо з перспективи вічності – це пом’якшує наше серце».

Делегати собору проголосували за резолюції, які будуть опубліковані згодом. Собор закінчився спільним частуванням з монахами, які гостинно приймали протягом тижня учасників єпархіального семінару і собору.

 Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://ugcc.fr