Владика Богдан Дзюрах відвідав монастир сестер Фатімської Богородиці

Згромадження було засноване слугою Божим ієромонахом Романом Бахталовським 13 вересня 1945 року. Перед лицем тривалої російської окупації і переслідувань Церкви та українського народу з боку комуністичного режиму Згромадження було покликане молитися за навернення Росії і за порятунок українського народу від чужинецького поневолення та за свободу Української Греко-Католицької Церкви. Сам засновник був двічі ув’язнений та засланий на Сибір, так само як і деякі сестри, які розділили з ним роки вигнання і неволі. Згромадження перетривало переслідування і нині продовжує свою місію молитви і служіння в різних куточках України, як наприклад в Тернополі, в Кохавині, у Кропивницькому тощо.

Після молитви у монастирській каплиці владика Богдан поспілкувався з сестрами, подякувавши їм за їхнє дотеперішнє служіння, а також заохочуючи їх до вірності у їхній молитовній і жертовній місії за духовне відновлення народу та за навернення Росії. «Спогадуючи об’явлення Пресвятої Богородиці у Фатімі, ми твердо віримо, що Непорочне Серце Богородиці наприкінці торжествуватиме, що останнє слово в історії нашого народу і усього людства матиме Господь Бог, Його правда і Його всеперемагаюча любов. Проте ми нашою молитвою і щоденною жертвою маємо наближати час цієї Божої перемоги в історії нашого народу».

Насамкінець сестри поділилися своїми думками з нагоди відзначення 25-ліття служіння сестер Пресвятої Богородиці Фатімської у відпустовому центрі Кохавина, на що владика Богдан з радістю відреагував, запевнивши про свою підтримку і молитовну єдність з ними.

Довідка

У жовтні 1943 року владика Григорій Хомишин, ординарій Станіславівської єпархії, занепокоєний воєнно-політичними подіями на Галицьких землях, у передчутті великих випробувань для УГКЦ, звертається до о. Романа Бахталовського, на той час ігумена отців редемптористів в Станіславові (Івано-Франківськ), із проханням заснувати контемплятивне жіноче згромадження, сестри якого б безнастанно молилися за кращу долю для свого народу і Церкви. 

Отець Роман за благословенням віцепротоігумена редемптористів о. Йосифа де Вохта розпочинає Богові милу справу. У цей час о. Роман дає реколекції для дівчат, після яких чотири з них відчувають покликання до чернечого життя. 

Так, 13 вересня 1945 року о. Роман Бахталовський засновує нове Згромадження сестер Непорочного Серця Марії і, маючи велику набожність до Пречистої Діви Марії, віддає його під покров Пресвятої Богородиці, яка прославилася у Фатімі (Португалія). (Загальною Капітулою Згромадження 21 грудня 2015 р. Б. перейменоване на Згромадження сестер Пресвятої Богородиці Фатімської).

Саме, вони, сестри, мали звершити Фатімське посланництво, молитвою та жертвою спричинитися до навернення Росії та виєднати бажану свободу Церкві.

Новостворене Згромадження ставило собі за мету згуртувати Христових обручниць під покровом Пресвятої Богородиці, щоб вони своїм внутрішнім життям і зовнішньою діяльністю наслідували Пречисту Діву Марію, яка перебувала в безнастанній молитві-спогляданні, але й водночас вела активне Євангельське життя — допомагала апостолам у поширенні Христової Церкви.

8 травня 1963 року владика Василь Величковський підтверджує Згромадження.

Згромадження сестер Пресвятої Богородиці Фатімської — діяльне Згромадження, яке покликане служити тим, які належать до Христової Церкви і тим, які ще не зустріли Бога. Один дім Згромадження, згідно Конституції Згромадження, буде діяти як дім споглядального типу, в якому сестри служитимуть Богові молитвою, посвятою і працею, не виконуючи апостольської праці поза домом.

Духовність Згромадження спрямована на глибоке почитання Пресвятої Богородиці, сумлінне дотримання та ширення Фатімських об’явлень: молитва на вервиці, піст, молитва і жертва за навернення грішних, спасіння Росії, мир в Україні і світі.

За задумом засновника о. Романа Бахталовського, апостольська діяльність має такі напрямки:

• праця при парафіях — провадження парафіяльних спільнот, гуртків; випікання просфор, дбання за чистоту й красу храму тощо.
• місійне служіння сестер полягає в тому, щоб світло Христової Євангелії, навчання Церкви й особистий досвід віри нести іншим, особливо тим, які ще мало пізнали Христа і не належать до Христової Церкви. Сестри-монахині самі чи зі священиками-місіонерами виїжджають на села й міста Західної та Східної України, провадять реколекції, духовні зустрічі, чування й місії на парафіях; сестри займаються харитативним й пенітенціарним служінням.
• катехитично-педагогічне служіння, яке спрямоване на християнське виховання дітей і молоді, а також дорослих, навчання їх катехизму в катехитичних школах та християнської етики в загальноосвітніх закладах.

synod.ugcc.ua