В Івано-Франківській архиєпархії стартувала екосоціальна акція «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки»

Ініціатива інспірована постсинодальним посланням Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!» та енциклікою Папи Франциска «Laudato Si – Славен будь: про турботу за наш спільний дім» і має за мету скерувати наш погляд і солідарну руку допомоги на стражденних вбогих людей у синергії з плеканням культури відповідального ставлення до Божого створіння. Одним із основних завдань є підтримати ініціативу УГКЦ «Нагодуй убогого!», передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

У рамках ініціативи для працівників Екологічного бюро та Благодійного фонду «Карітас-Івано-Франківськ» УГКЦ було проведено майстерклас з виготовлення стрітенських свічок з натуральної вощини, які вірні зможуть придбати у своїх парафіях за пожертви, що будуть спрямовані на підтримку благодійної їдальні для вбогих БФ «Карітас» у м. Івано-Франківськ.

Частина свічок буде прикрашена багатобарвною палітрою квітів з бавовняних ниток, кожна з яких є оригінальною авторською прикрасою, що залишиться на добру згадку про вияв нашої любові до ближнього та допомоги потребуючим. Екодекор частини свічок містить в собі насіння гібіскусу, проростивши і висадивши яке, кожен може зробити також внесок для відновлення краси і гармонії навколишнього світу.

До ініціативи може долучитися кожен, завдяки виготовленню свічок з натурального бджолиного воску та спрямування отриманих пожертв до місцевого єпархіального чи екзархального благодійного фонду «Карітас» УГКЦ.

Організатори сподіваються, що ініціатива «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки» стане безтерміновою і сприятиме подоланню байдужості сучасного світу щодо потреб нужденних й допоможе освітити світлом Божої милосердної любові навколишній світ і зігріти теплом нашої солідарної допомоги всіх тих, хто її особливо потребують.

Довідково:

Свічка у церковній традиції символізує Світло правди, Світло мудрості, Світло Євангелії, що перемагає темряву гріха. Це символічна жертва, яку приносимо Богу.

Свічки та лампадки використовували в ранні віки християнства під час Богослужіння, бо молилися у катакомбах і підземеллях уночі або вдосвіта. Однак практичне значення свічок було не основним. Вони відіграють важливу символічну роль і виражають вчення Церкви, адже світло свічки – це гарний символ правдивого Божого світла, що ним є Господь наш Ісус Христос. Звичай благословити свічки на Стрітення сягає ХІІ століття і вперше згадується у римсько-германському служебнику.

У давнину свічки виготовляли лише з воску, бо парафіну ще не було. Існує легенда про те, що Господь зробив подарунок людині, пославши бджіл для допомоги їй, тому і бджолині продукти називають даром Божим. З давніх-давен віск, який виробляють бджоли, люди використовували в медицині, косметиці, а ще віск та оливу приносили до храму як жертву Богові. Блаженний Симеон, архиєпископ Солунський, пише, що чистий віск означає чистоту і неоскверненість людей, які його приносять, а м'якість і плавлення воску символізує наше каяття і готовність до послуху Богові.

Якщо молитися із запаленою стрітенською свічкою, то від її світла втікають темні сили, нею освячують помешкання, відвертають та оберігають від стихійних лих, особливо громовиці. За це її часто так і називають – «громовиця», або «громниця». Стрітенську свічку запалюють під час хвороби, також можна запалювати під час молитви та святкової трапези в особливі для людини дні: день народження, день ангела, великі церковні свята.

www.ecoburougcc.org.ua