В Ялті освятили храм Святої Трійці (додано нові фото)

У понеділок, 13 червня 2011 року, на свято Зіслання Святого Духа, в районі пансіонату “Прибережний” (м. Ялта, АР Крим) відбулося освячення нещодавно збудованого храму Пресвятої Трійці. Святу Архиєрейську Літургію та освячення храму здійснили Куріальний єпископ Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, та Владика Василь (Івасюк), Екзарх Одесько-Кримський, у співслужінні з парохом ялтинської громади, деканом Кримського деканату протопресвітером Ігорем Гаврилівим, а також іншими душпастирями екзархату та священиками Римо-Католицької Церкви з Ялти та Євпаторії. На святкування знакової для кримських греко-католиків події у дворі невеликого храму, дещо схожого на собор Святої Софії в Римі, окрім місцевих парафіян, зібралися численні гості – не лише з різних куточків України, а і з Білорусі, Польщі та Молдови. Урочиста Літургія супроводжувалася незабутньо колоритним співом учасників Галицького камерного хору “Євшан”, які спеціально прибули зі Львова до Ялти з нагоди освячення першої на території Криму греко-католицької святині. Невеликий за розмірами храм не міг вмістити всіх, хто бажав бути на Службі Божій, проте люди, які перебували надворі, мали змогу чути трансляцію Літургії через гучномовець. У проповіді Владика Богдан закликав на другий день після П’ятдесятниці, яка вважається Днем народження Церкви, вшанувати третю Божу Особу –  Святого Духа, задумавшись над тією роллю, яку Він відіграє в житті кожного, і віддати Йому шану й любов як Богові. Владика зауважив, що без Святого Духа, який є Душєю Церкви, не було б самої Церкви: як не може людське тіло жити без душі, так і Церква не може жити без Святого Духа. Наголосивши на тому, що кожне освячення і благословення є знаком передачі ласки від Святого Духа, Владика зауважив, що молитва людська є згідна з Божою волею щодо нас, над якою ми маємо задумуватися, і закликав молитися за прикладом Ісуса: “Нехай буде не моя воля, а Твоя” - та не боятися голосу сумління, оскільки можливість бачити свій гріх є великою  Божою ласкою і знаком присутності Бога в житті. Хоч би якою тяжкою була фізична чи духовна хвороба людини, Бог, який є всемогутнім лікарем душ і тіл, зцілить її. Та ж людина, яка не може побачити свого гріха, не має Духа Святого. На закінчення Владика Богдан побажав усім присутнім, щоби  Святий Дух вів, освячував та оберігав їх протягом життя. Церкву Пресвятої Трійці було збудовано зусиллями родини Петра та Оксани Токач, котрі, перейнявшись проблемами ялтинських греко-католиків, використали приватну земельну ділянку для того, щоби власним коштом побудувати на ній храм у подарунок вірянам-землякам. Благородний і гідний найвищої похвали вчинок мецената не міг бути залишений непоміченим та невіддяченим: родина Токач отримала Грамоту подяки з апостольським благословенням Папи Римського Венедикта XVI та світлину Вселенського Архиєрея; під час оголошення тексту Грамоти п. Петро не зміг стримати сліз подяки. Крім того, родина меценатів була нагороджена Подячною грамотою Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, а Владика Богдан особисто подарував благодійникам список ікон св. Климента, Папи Римського. Після окроплення вірян та гостей свяченою водою єпископи освятили храмовий дзвін на честь св. Климента й першими видобули з нього урочистий подзвін, після чого в ролі дзвонаря себе міг спробувати кожний охочий. Завершилася урочистість невеликою трапезою. Поява на півдні Криму доки що єдиного греко-католицького храму в регіоні через 10 місяців після закладення його підвалин стала приємною несподіванкою для багатьох вірян УГКЦ та інших конфесій, а також для людей доброї волі з огляду на умови функціонування дев’яти кримських греко-католицьких громад, яким місцева влада відмовляє у праві на зведення власного храму в силу тих чи інших причин. Служби Божі для кримських греко-католиків на разі відправляють або у храмах інших конфесій (Ялта, Керч), або в помешканнях священиків (Сімферополь) чи спеціально пристосованих приміщеннях (Євпаторія, Севастополь). На сьогодні ялтинська громада Перенесення мощів святого Миколая Чудотворця майже 19 років – від початку своєї реєстрації й до сьогодні – у судовому порядку добивається виділення земельної ділянки для будівництва власної церкви. У травні 2005 року, після позитивного рішення Ялтинської міськради з цього приводу, Екзарх Одесько-Кримський УГКЦ Владика Василь (Івасюк) освятив землю під будівництво храму – надану ділянку на сейсмічно нестабільному ґрунті під опорною стіною. Проте вже за деякий час надія громади на довгоочікуване будівництво омріяної святині пригасла через низку судових позовів щодо легітимності рішення Ялтинської міськради стосовно надання землі греко-католикам. Судові процеси щодо цього було спровоковано через відкритий лист мешканців Ялти з різкими висловлюваннями проти будівництва греко-католицького храму на території Великої Ялти. По суті, подібні акції стали не лише проявом нетерпимості стосовно парафіян УГКЦ, а й відвертим декларуванням небажання присутності українців у Криму. Досі місцева громада УГКЦ, не маючи власного храму, змушена була провадити Служби Божі в римо-католицькому костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Відсутність власної релігійної споруди також призводить до того, що багато вірян греко-католицької церкви, які мешкають в Ялті, просто не знають не лише про місце перебування релігійної громади, а й взагалі про її існування, відвідуючи храми інших конфесій. Постання на території Південного узбережжя Криму нового греко-католицького храму дає надію на поліпшення такого прикрого становища, проте через велику кількість ялтинських греко-католиків питання про будівництво храму в Ялті не втрачає актуальності. Боротьба й молитва у цьому наміренні все ще тривають.

http://ugcc-yalta.org.ua/
Прес-служба Кримського деканату УГКЦ