В УГКЦ обговорять спеціальну академічну програму душпастирства осіб з вадами слуху

Протягом 2012-2013 навчального року Центр душпастирства осіб з вадами слуху “Надія” УГКЦ спільно з Українським католицьким університетом проведуть низку зустрічей в семінаріях, душпастирських і академічних інститутах УГКЦ. Заходи відбудуться в контексті обговорення спеціальної академічної програми душпастирства осіб з вадами слуху у Церкві. Зустрічі матимуть вигляд семінара-презентації з доповіддю про сучасні виклики для Церкви стосовно служіння тим, хто не чує. Головними темами для обговорення будуть питання: хто така глуха людина; що таке глухота в богословському вимірі; служіння для глухих Вселенської Церкви; досвід Центру душпастирства осіб з вадами слуху “Надія” УГКЦ; формування релігійної спільноти нечуючих та воцерковлення глухої людини. Для допомоги учасникам семінару будуть запропоновані матеріали на цю тему. Це дві книжечки - “Служіння, де не співають пташки” і “Бачити - означає молитися”. У них вміщені документи Церкви, матеріали конференцій, свідчення глухих про сучасні підходи для служіння у Церкві. Зустрічі стануть нагодою для представлення і популяризування серед широкого кола зацікавлених людей цього виду спеціального душпастирства, а також пошуку волонтерів, ресурсів для такої взаємодії і служіння у Церкві.

о. Олег Лазуркевич,
керівник програми

 

Довідка: Центр душпастирства осіб з вадами слуху “Надія” УГКЦ був створений насамперед для моніторингу життєвої ситуації глухої людини, визначення першочергових завдань для полегшення праці душпастиря, пошуку ресурсів, творення можливостей, тобто щоб Церква могла працювати послідовно і систематично в цьому виді душпастирства. Центр ініціює середовище спілкування, служіння і підтримки серед глухих людей та членів їхніх сімей, зібраних навколо Євхаристії з вірою, про повноту реалізації глухої людини в Церкві. Одним із пріоритетів Центру є формування відповідальних лідерів і провідників у спільноті вірних, які не чують. Завданням Центру є створення міжінституційної співпраці для виконання складніших завдань, які не можна виконати силами однієї особи чи навіть інституції та які вимагають залучення вузьких спеціалістів у різних ділянках (богослов'я контексту глухої людини, українська жестова мова, культура і психологія глухої людини, навчання і виховання глухих дітей та інше). Працюючи над розробкою навчальної програми душпастирства осіб з вадами слуху, ЦДОВС “Надія” УГКЦ і УКУ у співпраці з Лабораторією жестової мови АПН України провели у 2010 і 2011 роках два літні модулі “Інтенсивні курси жестової мови і культури глухої людини”.