У Бельгії відбулася конференція, присвячена митрополитові Шептицькому

Місце конференції було обрано не випадково, адже Лювенський католицький університет – це один із найстарший університетів в Європі, і Бельгія була одним із місць «екуменізму до екуменізму», де важливу роль відігравав митрополит Шептицький.

«Із перших років свого архиєрейського служіння митрополит Андрей не лише розвивав динамічну діяльність у нашій Церкві, але комунікував із західним світом, пояснюючи нашу Церкву і християнський схід. Бельгія була важливим напрямом таких комунікацій. Тогочасний кардинал дієцезії Мехелен-Брюссель Дезіре Йосиф Мерсьє був серед римо-католицьких ієрархів в авангарді екуменічного руху, який тільки зароджувався», - розповів владика Борис Ґудзяк, котрий узяв участь у конференції.

Варто зауважити, що в Бельгії існує унікальний монастир бенедиктинського уставу, монахи якого водночас моляться в латинському і візантійському обрядах. Ця ініціатива також народилася за натхненням митрополита Андрея, який  в 1905 році виступив в Орієнтальному інституті в Римі і наголосив, що християнських Схід і християнських Захід найлегше зустрінуться в монашестві. «Ця інтуїція отримала значний резонанс у душі одного бенедиктинського монаха, співпрацівника кардинала Мерсьє, що глибоко переживав питання християнського роз’єднання, о. Ламбера Бодуена. І вона втілилася в новаторському монашому проекті, який спочатку був в Аме, а потім монахи перенеслися до Шевтоня», - пояснив владика Борис.

При монастирі був створений журнал «Еренікон», який виходить досі. Через цей монастир багато пізнавали християнський Схід і він вплинув на позицію отців Другого Ватиканського Собору щодо Східних Церков.

Саме на впливі монахів Шевтоня на написання документів  Собору звернув увагу у своїй доповіді професор систематичного богослов’я Лювенського католицького університету Пітер де Мей. Професор Антуан Аржаковський, засновник Інституту екуменізму в УКУ у Львові, звернувся до історії стосунків між католицькою і православними Церквами, ролі УГКЦ та важливості примирення пам’ятей для примирення між Церквами. «Нам варто уникати як сакралізації, так і десакралізації історії Церкви. Сакралізація не дозволяє визнавати помилки, а сакралізація не дає повного розуміння Церкви як боголюдської інституції», - підкреслив професор Аржаковський.

Професор Лювенського університету Аннмарі Маєр представила загальну візію єдності між християнами з католицької перспективи на основі документів Апостольської столиці, що є моделлю для сучасного екуменізму. Проте на її думку, ці документи дають лише напрям, але не конкретні вказівки. «Другий Ватиканський Собор добре прописав остаточну місію, але не надав конкретних напрямків щодо її втілення та перехідної ситуація, у якій ми зараз перебуваємо», - зазначила професор Маєр. 

У конференції також взяли участь науковці зі Львова: директор Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» Тарас Дзюбанський та викладач Українського католицького університету о. Юрій Саквук. Тарас Дзюбанський розповів про різні аспекти екуменічної діяльності митрополита Шептицького, проте наголосив, що важко називати цю діяльність екуменізмом, адже в той час, до Другого Ватиканського Собору, не існувало такого поняття чи моделі.  О. Саквук розповів про роботу Київської студійної групи як однієї з ініціатив, що стала спадщиною екуменічної діяльності митрополита.  

«Шевтонь, кардинал Мерсьє, зв’язки з Бельгією - це ще один доказ як діяльність митрополита Андрея, його комунікативність і готовність йти до іншого впливала на процеси в вселенській Церкві і світовому християнстві. Саме про ці речі ми говорили на конференції. Митрополит був одним із перших, хто символізував християнський Схід для цієї частини світу. Це покликання для нас, і  тому нам треба тут бути, не зі сварками, дрібними претензіями чи бідами, а треба робити пропозиції, може малі, та цілісні, адже таке свідчення дає життя», - наголосив владика Борис.

Конференція закінчилася Архиєрейською Літургією в одній із церков Лювена