Українські студенти перевершили сподівання Архиєпископа Джанфранко Равазі

«Я не сподівався зустрітися в Україні зі стількома думаючими молодими людьми, з якими можна вести діалог». Таку думку висловив голова Папської ради у справах культури Архиєпископ Джанфранко Равазі по закінченні відеоконференції зі студентами Києва, Харкова, Львова і Черкас. Семінар відомого ватиканського богослова у режимі телемосту відбувся 27 травня в Університеті банківської справи Національного банку України у Києві. Протягом відкритого семінару про Святе Письмо і мораль голова Папської ради у справах культури виклав студентським аудиторіям своє бачення чотирьох принципів, які мали б керувати життям християнського суспільства. Це, на думку знаного ерудита і богослова, – індивідуалізм, субсидіарність, солідарність і бажання змінити світ. Виклад Владики Джанфранко був блискуче проілюстрований прикладами зі Святого Письма, а також звертаннями до спадщини видатних мислителів, письменників і політичних діячів, котрі належать не лише християнській культурі. «Економіка і політика мають свою автономію, але не можуть перейти межі приниження людини, – зауважив ватиканський богослов, пояснюючи студентам засади субсидіарності. – Економіка, яка переходить свої межі, входить у поле людської гідності». Відповідаючи на запитання із харківської аудиторії, як вплине на розвиток християнства популяризація язичницьких традицій, Архиєпископ сказав: «Байдужість – це сучасне поганство. Що характерно для сьогоднішнього часу – це аморальність, байдужість до того, що є добре і зле. Байдужість – це та «пилюка», яка забруднює наше повітря». «Прощення означає дати можливість людині почати все з початку», – так резюмував свою відповідь ватиканський гість на запитання київської аудиторії, як будувати суспільну відповідальність у корумпованій країні, коли християнство ґрунтується на покаянні. Пояснюючи цю дилему, Владика Джанфранко згадав видатний твір російського класика Ф. Достоєвського «Злочин і кара»: «Закон може не бути однаковим для всіх. Це було завжди в історії людства. Але є інший вимір, властивий релігії. Цей біном у християнській релігії набуває трьох частин: злочин, кара і прощення. Однак пам’ятаймо, що перші дві повинні бути». Протягом кількагодинного спілкування у форматі телемосту українські студенти також цікавилися ставленням голови Папської ради у справах культури до міжрелігійного діалогу і значення минулого у розвитку людства, запитували про те, як поєднуються між собою божественне походження людини  і теорія еволюції Дарвіна, а також що залишилося в людині зовсім невідомого з філософської точки зору. Як зазначила організатор заходу, заступник голови Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ сестра Луїза (Цюпа), «студенти і Києва, і Черкас, і Львова, і Харкова ставили глибокі, змістовні запитання, які усіх нас турбують. Аби звернути увагу на духовність і культуру, у наших навчальних закладах повинен бути більший доступ до Біблії». «Студенти вже просять другої такої зустрічі. Вони були просто захоплені рівнем культури, знань і уводночас доступністю, з якою промовляв до них Архиєпископ Джанфранко Равазі», – повідомила сестра Луїза.

Департамент інформації УГКЦ