Українське суспільство не готове відверто обговорювати проблеми мігрантів

Прямий ефір «Шустер Live» 26 червня 2009 черговий раз продемонстрував ставлення українських політиків до проблем мігрантів. «Нам ето не інтєрєсно», – заявив один із народних депутатів під час програми. «А скільки податків платять мігранти?», – риторично запитав інший. Обов’язок держави ставати на захист своїх громадян, їхніх прав і законних інтересів залишився поза полем зору. Наприклад, з наближенням виборів Президента України все актуальнішим стають питання реалізації активного виборчого права емігрантами. За оцінками фахівців, на роботу за кордоном виїхало 4,5-7 млн. українців, що складає 12-19% усіх виборців. Реально проголосувати з них зможе не більше кількох відсотків! Це добре відомі факти. Чи не тому на минулих парламентських виборах з кількох десятків передвиборчих програм лише у 4 згадуються міграційні проблеми. Та й то побіжно, без жодних конкретних пропозицій. «Якщо ви не голосуєте, ви не цікаві», – зі свого боку повторив ведучий програми Савік Шустер і поміняв тему. Попри те, що саме на міграційні питання зал демонстрував високу підтримку, яка у деякі моменти сягала 92% «+» та лише 2% «-». Жодні інші питання не сягали такого ступеня зацікавленості залу. Однак це й не дивно. Чисельні соціологічні дослідження засвідчують, що дуже високий відсоток українців думає їхати за кордон (серед студентської молоді він сягає до 70%), понад третину сімей стикалися із міграційним досвідом рідних, мільйони українців вже повернулися із-за кордону, а на їхнє місце поїхав хтось із рідних чи знайомих. Чи не в цьому помилка політиків. Вони забувають, що навіть якщо емігранти не зможуть проголосувати за кордоном, їхні долі є небайдужими для їхніх рідних в Україні та для тих, хто вже повернувся. На завершення програми склалося враження, що навіть величезний журналістський досвід її ведучого не допоміг йому відчути наскільки «гаряча» тема міграції. Чи може надто добре це відчув і налякався? Чи може ця тема не була «замовлена» ніким із політиків, бо не допомагає їм набирати рейтинги, а для декого навіть навпаки? Сумно, коли не тільки політики не готові активно ангажуватися до захисту українських емігрантів, а й журналісти не готові відверто обговорювати ці проблеми. Досить побіжного погляду шпальтами газет. Питання міграції здебільшого можна знайти у розділі сенсацій, де смакуються людські трагедії.

Григорій Селещук,
голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів