УГКЦ проситиме інші країни захистити Патріарший собор від руйнації

Про це йдеться в офіційній заяві Української Греко-Католицької Церкви щодо руйнувань Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ в Києві через недотримання законності сусіднього скандального будівництва та належного контролю з боку влади.

Представити офіційну позицію Церкви щодо цієї ситуації нас змушує відновлення скандального будівництва на Микільській Слобідці в Києві, поблизу Патріаршого собору Воскресіння Христового.

Зокрема, в заяві йдеться про те, що, відновивши будівельні роботи, забудовник не вів з представниками УГКЦ переговорів щодо усунення можливого руйнівного впливу будівель на Патріарший собор: «Державні, контролюючі будівництво, органи нам не надали жодних експертиз евентуального впливу будівель на собор. Навіть заяви столичної влади, що забудовник зменшить поверховість, – також залишились тільки словами».

В оприлюдненій позиції УГКЦ також зазначається, що різні закиди про домовленість Церкви зі скандальним забудовником не відповідають дійсності: «Ми ще раз заявляємо, що наша Церква не виступає як окрема сторона конфлікту, а вважає себе частиною місцевої громади й тому не може бути окремим суб’єктом домовленостей. Ми рішучо відкидаємо спроби протиставити Церкву місцевій громаді. На всіх наших зустрічах з органами державної влади ми послідовно виступали за те, що будь-які перемовини слід вести з представниками усієї громади».

В офіційній заяві також повідомлено, що земельна ділянка, на якій здійснювався благоустрій, в рамках підготовки до Євробачення-2017, не належить УГКЦ, а є у власності державного банку «Ощадбанк». Не зрозумілою для УГКЦ є також ситуація, яким чином скандальний забудовник, і до викупу ділянки під двома будинками, і сьогодні, проводить будівельні та ландшафтні роботи на земельній ділянці, яка є у власності згаданого банку.

Церква далі обстоює позицію, згідно з якою має бути збережене цільове призначення земель довкола Патріаршого собору УГКЦ, з урахуванням вимог щодо збереження пам’ятки ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», з врахуванням прибережної захисної смуги в 100 метрів.

Окрім цього, в заяві висловлено стурбуваність з приводу того, що в Україні, на жаль, Закон поки що не працює для всіх однаково, через це «стометрова прибережна зона» замість того, аби стати аксіомою, стає підставою дискусій. Враз із цим зазначається, що УГКЦ буде просити захисту в країн, громадяни та структури яких інвестували свої кошти в будівництво Патріаршого собору УГКЦ і бажають захистити свої інвестиції, оберігаючи собор від руйнувань.

Прес-служба Київської архиєпархії УГКЦ