У Стрию відійшла по вічну нагороду с. Маргарета Ганна Трембач, СНДМ

7 травня о 18:00 буде відслужено Парастас у каплиці дому св. Йосифа сестер служебниць у Стрию.

8 травня о 10:00 Заупокійна Божественна Літургія в церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії, відтак похорон с. Маргарети на цвинтарі в Стрию.

Сестра Маргарета залишиться в пам’яті сестер вірною і радісною слугинею Господньою.

Сестри служебниці

Біографічні відомості про життя та чернече служіння с. Маргарети Трембач

Сестра Маргарета Ганна Трембач народилася 01 грудня 1937 у с. Труханів Сколівського району Львівської області у побожній християнській родині Михайла Трембача та Марії з роду Харів. Батьки займалися кравецькою справою. У сім’ї було шестеро дітей (два хлопці – Василь та Григорій, та четверо дівчат – Юрія, близнюки Катерина і Ганна та Марія). Троє дітей (хлопців) померли ще маленькими.

Родина була побожною, працьовитою та дружною. Батьки були прості люди і мали глибоку правдиву віру в Бога, яку старалися передати своїм дітям. У родині плекалася щоденна спільна молитва, особливо ввечері.

У 1950 році мама цієї багатодітної родини померла. А через рік, у 1951 році, померла  наймолодша донечка Марія.

Батько Михайло одружився вдруге з побожною дівчиною Марією Хомин, яка стала доброю та люблячою матір’ю осиротілим дітям. Згодом у родині народилися ще троє дітей, серед яких наймолодша Ярослава – майбутня сестра служебниця Ольга.

У 1958 році, після закінчення семирічної школи у рідному селі, Ганна пішла працювати на Сколівський лісокомбінат. У цей час вона познайомилася зі Сестрами Служебницями підпільного монастиря в Стрию.

Відчуваючи велике бажання служити Богові у чернечому стані, 12 червня 1966 року Ганна вступила до сестер служебниць у Стрию. Тоді вчителькою новичок була с. Ольга Сольчаник, а магістром новіціяту - о. Яків Тимчук, ЧСВВ. Ще у цьому підпільному монастирі служили Богові с.  Марія Сольчаник (працювала медсестрою), с. Макрина Цебрій і с. Ангета Грись.

Під час Облечин, які відбулися 22 грудня 1966 року у капличці дому сестер у Стрию, Ганна отримала чернече ім’я с. Маргарета. Закінчивши курси молодших медсестер, у 1967 році с. Маргарета влаштувалася працювати у залізничну лікарню в Стрию.

Перші обіти с. Маргарета склала 22 грудня 1968 року в Калуші під час Божественної Літургії, яку відслужив о. Яків Тимчук, ЧСВВ. Вічні обіти с. Маргарета склала 28 серпня 1974 року у с. Бубнище під час  Божественної Літургії, яку відслужив о. Єронім Тимчук, ЧСВВ.

Сестра Маргарета з любов’ю та жертвенністю доглядала за багатьма старенькими і хворими сестрами служебницями. У 1985 році с. Маргарета переїхала до спільноти підпільного монастиря сестер у Заліщиках, де працювала в дитячому ревматологічному санаторії. У 1987-1991 роках с. Маргарета працювала молодшою медсестрою в центральній клінічній лікарні у Львові. Служачи хворим, с. Маргарета відзначалася великою жертвенністю для добра їх душ. Вона служила хворим не тільки у різних медичних потребах, але готувала їх до прийняття Святих Тайн чи приводила священика.

У Львові с. Маргарета проживала разом із старенькими сестрами - с. Антонією і с. Емілією Ячмінськими у невеликій трикімнатній квартирі на вул. Б. Хмельницького, 267/77. Тут діяв підпільний монастир, де вирувало активне підпільне життя УГКЦ - служилися Божественні Літургії, уділялися Святі Тайни, відбувалася катехитичне навчання дітей та дорослих. У часи підпілля там жив о. Василь Мендрунь, ЧСВВ – племінник сестер Ячмінських, а також молодша сестра с. Маргарети - с. Ольга Трембач.

З виходом УГКЦ з підпілля с. Маргарета активно включилася у відродження чернечого життя, допомагала молодим сестрам, була дуже працьовита, давала гарний приклад богопосвяченого життя, служила там, де була найбільша потреба.

Сестри згадують, що с. Маргарета була ревною, побожною монахинею, цінувала молитву. Сестра мала велику набожність до Пресвятої Богородиці, з великим дитинним довір’ям прибігала до неї в усіх труднощах. Завжди виявляла молитовну вдяку Господеві за дар покликання до богопосвяченого життя.

Сестра Маргарета щиро любила наше Згромадження, співсестер і особливо раділа, коли до монастиря вступали молоді дівчата. Своєю молитвою, мабуть, вона випросила у Бога чернече покликання для своєї рідної сестри – с. Ольги Трембач, і племінниці – с. Антонії Кулик, а також саме с. Маргарета привела до монастиря с. Софію Трембач, з якою працювала у підпільні часи на Сколівському лісокомбінаті.

Сестра Маргарета мала гарне почуття гумору, була дуже веселої вдачі, любила жартувати. Під час свят вона складала жартівливі вірші чи пісні, щоб принести сестрам радість. Була дуже гостинною, випікала смачні торти і любила дарувати іншим приємність.

У 1994 році  с. Маргарета була настоятелька дому о. Єремії Ломницького у м. Львові на вул. Хмельницького, 267/77. У 1997-1998 роках с. Маргарета послужила у Генеральному домі в Римі. У 1999 році – була настоятелькою в Бережанах. У 2000-2004 рр. - настоятелькою спільноти, яка виконувала служіння в Тернополі в резиденції Владики Михаїла Сабриги,  Єпископа Тернопільсько-Зборівської Єпархії УГКЦ. 2004-2005 роках – виконувала різні домашні праці в реколекційному домі в Надвірні. 2005-2006 рр. –  була захристіянкою в церкві св. Ап. Петра і Павла в Дрогобичі.

У 2013 році с. Маргарета повернулася до спільноти сестер дому св. Йосифа у м. Стрий. У останні роки с. Маргарета важко хворіла, була прикута хворобою до ліжка, дуже терпіла внаслідок хвороби. Сестри, котрі доглядали сестру Маргарету останніми роками, згадують її велику чесноту терпеливості. С. Маргарета була дуже вдячною за найменшу послугу, яку їй робили сестри під час її хвороби, і постійно молилася.

Сестра Маргарета цінувала Божественну Літургію, з великою любов’ю приймала Євхаристійного Христа.

Пишучи спогади про проголошення Блаженною с. Йосафати Гордашевської, співзасновниці нашого Згромадження, с. Маргатета так описує свої враження: «Та подія закликає нас до святости, до великої жертви, любові ближнього, і щоб ми були святими. Сподіваюсь, що це тільки початок, що і надалі будуть проголошені більше сестер, але треба молитись, працювати і терпеливо чекати».

У 2016 році с. Маргарета святкувала 50-літній ювілей богопосвяченого життя, дякуючи Господеві за пережиті роки і за дар чернечого покликання.

7 травня 2018 року, вночі, приблизно о 01:15, с. Маргарета тихо спочила у Бозі, відійшовши по вічну нагороду до свого Небесного Обручника, котрому вона так віддано служила до останнього свого подиху.

Вічна їй пам’ять!