У Римі відбувся захист докторської дисертації з канонічного права у Папському університеті святого Томи Аквінського «Анджелікум»

24 травня 2013 року в Римі, на факультеті канонічного права Папського університету святого Томи Аквінського відбувся захист докторської дисертації Олени Чагінської на тему «Чин екзорцизму в латинському та східному канонічному праві: історико-правові дослідження». Докторська робота була написана при кафедрі канонічного права цього Університету під керівництвом професора Даніло Чеккареллі-Мороллі, адвоката, та за рецензією професора монс. Натале Лода. На захисті також були: владика Іриней (Білик), канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре; о. Генезій Віомар, протоархимандрит Василіанського чину святого Йосафата; о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, генеральний вікарій Василіанського чину; о. Прокопій Лотоцький, ЧСВВ, аспірант догматичного богослов’я. Під час академічного захисту дисертації авторка представила систематичне дослідження, а саме те, як практика екзорцизму Ісуса Христа протягом багатьох століть входила до церковного законодавства. У традиції Церкви Чин екзорцизму завжди був предметом правничої уваги, тому свою канонічну "кристалізацію", тобто правовий статус, отримав через Корпус юридичних норм у 1917 році. Чинний Кодекс канонічного права, яким керується РКЦ з 1983 року, вирішив конденсувати цю практику в єдине правило під каноном 1172 і надати їй загального та універсального характеру. Натомість, згідно з Кодексом канонів Східних Церков, який вийшов 1990 року, екзорцизмовій практиці не надається чіткого правничого окреслення. Досі науково ніхто не прокоментував самі канони про Святі Таїнства. У зв’язку з цим правниче питання екзорцизму в Кодексі залишається, на думку п. Чагінської, відкритим. Також на погляд рецензентів, тема наукової праці містить яскраву новизну, оскільки дотепер у наукових захистах ця проблематика не порушувалася. Традиційно Чин екзорцизму в помісних Східних Церквах досить має широке застосування, однак східне католицьке право, у каноні 867-му, який присвячений Святим Тайнам, навіть не згадує про окреме правове застосування Чину екзорцизму як такого. Давня практика екзорцизму в Церкві представляє особливий інтерес для каноністів, особливо для її історично-правничого розвитку та для її нинішнього застосування на душпастирському рівні. Як знаємо, святе Передання називає диявола та його ангелів ворогами людського роду й противниками спасіння. Найтяжчим випадком панування диявола над людиною є одержимість. Для звільнення людини від одержимості Церква використовує особливі молитви, які складають Чин екзорцизму – вигнання диявола. Цей Чин може звершувати тільки екзорцист-священик, правно призначений на це служіння з благословення єпископа. Божественна благодать через молитву екзорциста визволяє людину з-під влади лукавого. Каже Христос: «Ім’ям моїм виганятимуть бісів» (Мк. 16, 17), тому людина, за молитвою Церкви, якій надається божественну владу від самого Господa, завжди зможе визволитися з-під влади диявола. На закінчення захисту докторської дисертації, згідно з одностайною думкою членів комісії, було прийнято позитивне рішення про зарахування публічної дискусії над захистом наукової праці та надання Олені Чагінській наукового титулу - доктора правничих наук у ділянці канонічного права Східних Католицьких Церков. Потрібно зазначити, що Олена Чагінська, окрім наукових мотивацій в написанні докторської тези, керувалася також особистими спонуками. Ще працюючи у Львівській обласній прокуратурі, вона підтримувала тісні духовні зв’язки з отцями-василіанами, головно з о. Методієм Скралем, ЧСВВ, який за життя активно займався практикою екзорцизму. Від свого духовного наставника п. Олена навчилася, що християнське життя – це постійна духовна війна, яка триває від створення світу та охоплює весь Всесвіт: видимий і невидимий світи. Це боротьба «не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф. 6, 12), проти найзапеклішого ворога кожної людини – диявола.  

Повідомив   о. Прокопій Лотоцький, ЧСВВ