У Римі вшанували пам’ять жертв Голодомору

Вівторок, 25 листопада 2014, 11:05

23 листопада українська громада Рима вшанувала пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Заходи з цієї нагоди відбулися в головному храмі українців за кордоном – соборі Святої Софії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

При соборі Святої Софії в Римі розпочав діяльність Консультативний центр правової підтримки та інформаційного орієнтування
Сто сорок українців, які вимушено покинули Україну через війну, взяли участь в інтенсивному курсі італійської мови в соборі Святої Софії в Римі
Фестивалем і свідченням з України в Римі почалася Х Всесвітня зустріч сімей

Вранці українські мігранти зійшлися до собору на Божественну Літургію, котру очолив о. Генезій Віомар, протоархимандрит Василіанського чину. У своїй проповіді під час богослужіння він наголосив, що “сьогодні ми згадуємо жахливе злодіяння стосовно українського народу, яке сталося в минулому столітті. Мільйони наших співвітчизників, серед яких безліч дітей, загинули від штучно створеного голоду”. Проповідник також додав, що “це була частина колоніального плану для знищення українського народу”.

Після Літургії перед водограєм “Три Ангели” на подвір’ї собору українська громада молилася поминальну Панахиду за невинно убієнних під час Голодомору. Після молитви відбулося літературне віче, яке провели члени молодіжної парафіяльної спільноти. У своєму виступі молодь особливо згадувала дітей, які загинули від голоду. На завершення наймолодші представники української громади в Римі провели символічний флеш-моб із світлинами, на яких зображені жертви цієї трагедії.

У заходах також взяли участь члени ректорату та студенти Українського папського інституту Святої Покрови, представники українських дипломатичних відомств при Апостольському Престолі та Італійській Республіці. Від імені Тетяни Іжевської, Посла України при Апостольському Престолі, до присутніх звернувся Ярослав Мошкола. Він, зокрема, додав, що, “згадуючи сьогодні наших близьких, дідів і прадідів, ми не можемо не згадати й тих, хто зараз, через 80 років після Голодомору, загинув, або постраждав за нашу незалежність, свободу та майбутнє – незламавшись перед страшним агресором і так само, як і 80 років тому, помер із вірою у щасливе майбутнє України”.

Прес-служба товариства “Свята Софія”