У Парижі завершилася конференція «Церква в сучасних суспільствах Сходу та Заходу: Вразливість і свідчення»

У рамках підготовки до введення в уряд нового Апостольського екзарха УГКЦ в Парижі 30 листопада 2012 року відбулася міжнародна наукова конференція в Бернардинському коледжі. Учасники конференції обговорили питання ролі та місця УГКЦ в Західній Європі, міжцерковний діалог та виклики, які стоять сьогодні перед Церквою. Дискутантами конференції виступили: Жан Ваньє, засновник спільнот "Лярш", професор Франк Сисин, директор Центру досліджень історії України ім. П. Яцика університету Альберти (Канада), о. Уґо Дзанетті з монастиря Шевтон (Бельгія), о. Марко Морозович зі школи богослов’я і релігійних студій Католицького університету США, доктор Антуан Аржаковський, співдиректор Департаменту наукових досліджень, суспільства, свободи і миру Бернардинського коледжу (Париж), та Мирослав Маринович, проректор з призначення та місії УКУ. Від імені Архиєпископа Парижа кардинала Андре Вент-Труа присутніх учасників конференції привітав президент Бернардинського коледжу єпископ Жером (Бо). «Це перша нагода, де ми зустрілися спільно, – сказав він, звертаючись до Владики Бориса. Я переконаний, що ми часто будемо співпрацювати. Наша ціль – створити і розвивати діалог між вірою та наукою». «Наша сьогоднішня тема дозволяє подумати про пасторальну присутність у Франції Української Церкви, яка живе східною традицією, – сказав Апостольський нунцій у Франції Архиєпископ Луїджі (Вентура). З українськими спільнотами я вперше познайомився в Канаді, де був нунцієм. Ваша Церква свідчить про багатство східної традиції. Ми знаємо, що вона проходила через великі труднощі. Ваші мученики дозволили їх подолати. Думаю, що ми ще не один раз будемо мати нагоду переживати духовне багатство та досвід вашої Церкви». Чи можемо свідчити про Ісуса, коли ми не відчуваємо себе сильними – поставив перед присутніми запитання Жан Ваньє: «Мені надано ласку жити 48 років з людьми дуже слабкими, неповносправними. Вони слабкі й малі, але потребують любові і спроможні любити. Апостол Павло казав, що Бог вибрав малих і слабких, щоб свідчити. Найпереконливіше про Ісуса свідчать ті, хто його зустрів». «На сьогодні в цьому екзархаті, який очолює Владика Борис, небагато священиків, – нагадав Жан Ваньє. – Але важливою є не кількість духовенства, а їх особистий досвід зустрічі з Богом, яким вони можуть ділитися з іншими. УГКЦ має довгий список мучеників. Вони свідчать перед нами слабкістю свого тіла, але силою свого духу». Професор Франк Сисин показав, як досвід труднощів відкрив нові можливості для розвитку УГКЦ в Північній Америці. «Церква в Північній Америці швидше зрозуміла роль мирян, – відзначив він. – Часто миряни засновували церкви, бо не було священиків. Католицька Церква через Північну Америку краще розуміла, чим є Східна і Західна Церква. На північноамериканському континенті УГКЦ жила в релігійному плюралізмі довкола інших церковних спільнот і релігійних громад». «Церква у Франції може легко осягнути висновки, зроблені, скажімо, на прикладі України, – вважає Мирослав Маринович, проректор з призначення та місії УКУ. – Готуючись до цього виступу в Парижі, я шукав такої теми, яка б споріднювала церковні громади на Сході й на Заході Європи. Проте дуже швидко я усвідомив, що Церква має справу з феноменами духу, які є універсальними і «крос-культурними». Cаме дух людський формує єдиний цивілізаційний код, який дає можливість вловити єдині закономірності». На думку Мирослава Мариновича, перед Церквою сьогодні стоїть особливий виклик: «Хоч нова ситуація й не міняє об’єкта душпастирювання, радикально міняється глибина євангелізації. Сьогодні мало помістити паству всередині безпечної ідеологічної огорожі, яка має на меті запевнити доброчесне життя. Душпастир змушений досягати найглибших мотиваційних пластів людської натури. Він мусить допомогти людині психотерапевтично витягнути на світ Божий найглибші зародки її екзистенційного страху. Передусім людина мусить усвідомити сам факт стояння перед Богом. Усвідомивши це, вона має, не лукавлячи, визнати перед Богом своє сокровенне єство. І врешті-решт, вона має привести це єство у відповідність із Божим задумом, навіть якщо це пов’язано з жертвою». Підсумовуючи конференцію, Владика Борис сказав: «Мета цього вечора дозволяє нам краще показати екзархат в множині європейського та світового контексту. Ми намагаємося уточнити свою ідентичність та визначити свою місію. Сподіваюся, що цей вечір буде іконою нашого стилю в майбутньому, – стилю глибокої духовної застанови». «На цій конференції ми бачили досвід радикальних духовних пошуків, про які говорив Жан Ваньє. Водночас ми чули шляхетно висловлені критичні думки та погляди. Все це відбувалося в дусі уваги до слова, міжконфесійної злагоди, поваги до сучасності, культури, реальності, яка є поза стінами цього місця, але з відчуттям таїнства нашого життя», – сказав на закінчення Апостольський екзарх для українців католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії.  

Прес-служба УКУ