У Мельбурнській єпархії відбулися реколекції для духовенства за участю владики Миколи Бичка

Оскільки наша Церква переживає час Великого посту, напередодні Квітної неділі та Страсного тижня, реколектант звернув свою увагу на Святу Тайну Священства, яку будемо разом святкувати у Великий четвер. Зокрема, владика заохотив всіх повернутися думками до свого дня священства, коли кожен із присутніх отримав цю велику благодать Святого Духа. В чині поставлення нового пресвітера архиєрей промовляє молитву, яка нам чітко показує значення цієї тайни:

Боже, великий силою і незбагненний розумом, дивний у задумах понад синів людських, сам, Господи, наповни дарами Святого Твого Духа і цього, що його Ти благоволив піднести на пресвітерський ступінь,

І тоді ми маємо 5 важливих завдань священника:

• щоб він був достойним стани без гріха перед святим Твоїм жертовником,
• проповідувати Євангеліє Твого царства,
• освячувати слово Твоєї істини,
• приносити Тобі дари і жертви духовні,
• обновляти людей Твоїх купіллю відродження.

Владика Микола наголосив, що священники покликані бути правдивими свідками Бога, тим більше, що кожен із нас посланий як слуга Церкви будувати Царство Боже вже тут, на землі. Свята Тайна Священства – це служіння Богу і людям. Сьогодні в Церкві є дуже важливо, щоб наше служіння виявлялося у тісній співпраці священника з єпископом, священника зі священниками, а також духовенства з мирянами. Саме завдяки цьому наше служіння буде ефективним та будуватиметься на довірі один до одного.

Згодом архиєрей зазначив, що всі ми, як священники, потребуємо доброго прикладу для духовного життя. Саме тому 24 квітня 2009 року Блаженніший Любомир Гузар проголосив блаженного Омеляна Ковча покровителем для всіх священників Української Греко-Католицької Церкви. Блаженний Омелян багато разів наголошував, що священник не є ні урядовцем, ні робітником, ні господарем (ми сьогодні сказали б «менеджером»). Священник є слугою Божим і духовним батьком парафії. Він навчав: «Коли священник хоче задержати своє стадо при вірі, церкві й обряді, то він мусить «вийти з захристії» і мусить брати живу участь у громадянському житті своєї парафії». Блаженний Омелян зумів засвідчити Христа, перебуваючи в парафії в Перемишлянах, згодом несучи служіння вірним в Югославії і на закінчення свого життя – у концтаборі в Майданеку.

Наприкінці духовних роздумів владика наголосив, що пандемія коронавірусу продовжується. Це спричинило багато нових викликів перед нами як священниками. На жаль, ми втратили деяких людей у своїх парафіях. Також перед нами стоїть нове завдання повернути людей до церкви після онлайн-трансляцій богослужінь.

Після духовної науки духовенство єпархії разом помолилися 9-й Час, який очолив о. Андрій Микитюк. На закінчення дня духовної віднови архиєрей привітав усіх з днем священства та подякував за ревне служіння священникам, дияконам та сестрам-монахиням.

Пресслужба Мельбурнської єпархії