У Мадриді відбувся євромітинг: «Єдиним серцем і єдиними устами»

Клич, кинутий в Україні, що мав на меті зібрати народне віче на Майдані Незалежності в Києві, знайшов свій лункий відгомін у всьому світі. Прокотилася інформація, що в понад двадцяти країнах планети відбуваються подібні заходи. Вони вивели на площі мільйони наших співвітчизників, які волею долі змушені скитатися по заробітках. І вже вкотре вони доводять, що їм не байдужі болі й прагнення рідної землі…

Цього разу мітинг розпочався зі спільної молитви, яку очолили священнослужителі, що також численно прибули на мадридську площу Колумба. До місцевих греко-католицьких душпастирів отців Івана Липки та Володимира Нейлюка долучилися священики з міста Стрия, що на Львівщині: декан Стрийський, парох парафії Всіх святих українського народу отець Іван Барабаш і сотрудник цієї ж парафії отець Віталій Лесів. Власне, останні й стали посланцями нашого краю, які, немов міцною-преміцною ниткою-тятивою перев’язали-переплели всіх нас, присутніх, з батьківськими теренами. І не важливо, звідки прибули ми цього разу: з Алькоркона чи Алькобендаса, Фуенлабради чи Гетафе, Леганеса чи Алькали де Енарес, Парли чи Мостолеса, Вільяльби чи Толедо – в думках усі разом ми єдналися з Україною.

А потім до велелюдної аудиторії промовляли наші приятелі-заробітчани, яких ми уже не лише впізнаємо, а й не уявляємо себе без них. Це й незмінний організатор і ведучий усіх попередніх мітингів у різних точках Мадрида, як і пікетів під Посольством України в Королівстві Іспанія, Юрій Чопик, і поет, прозаїк, публіцист Василь Квасновський, і молода поетеса й напрочуд діяльна активістка Оксана Патроник, і ще один автор віршованих рядків і чудовий декламатор Василь Білянський, і студентка політології університету «Комплутенсе» Катруся Паланська, і запальна Уляна Біловус. Окрім них виступив менш знаний широкому колу заробітчан-мадридців Микола Смолярук. Особливо приємно було почути наших гостей, які прибули здалека, щоб розділити наші помисли й надії. Це, зокрема, мешканець Сантандера, що в Кантабрії, Володимир Кононенко, та представниця Країни Басків Оксана Сорока. Остання приїхала з міста Віторія разом з трьома українськими родинами. Дехто з них залишив навіть місце праці на кілька днів, щоб у такий знаменний момент бути присутніми на майдані в Мадриді.

Звичайно, наскрізною темою, що пронизувала всі виступи, стало єднання з нашими земляками в Україні, які виступили проти владної кліки Януковичів-Азарових. Ця банда злочинним способом намагається позбавити нас і наших нащадків прагнення бути з Європою, штовхаючи в лабети наглого і загребущого російського «ведмедя». Як доказ наших бажань, звучали дружні вигуки присутніх, що виливалися у закликах: Банду геть! Януковича на нари! Україно, ми з тобою! Іспанія з Майданом! Росіє, руки геть від України!

А ще поміж промовами лунали патріотичні пісні, які вносили особливий настрій в лави мітингувальників, поєднуючи їхні уста й серця. «А ми тую червону калину підіймемо…», «О Україно, о люба ненько, Тобі вірненько присягнем…», «Лента за лентою набої подавай…» та інші пісні, що зносилися у високості.

Ясна річ, не забули і про таку важливу справу, як збір коштів для Євромайдану в Києві. Кілька разів оголошувалися суми в євро, які щоразу зростали: 5172, 5520, 6544. Насамкінець – 7731! Цю суму перекажуть на один з рахунків, котрий обслуговує потреби мітингуючих української столиці.

На цій оптимістичній новині можна поставити крапку. Проте мій погляд вихопив з гурту два обличчя, які відразу ж асоціювалися в моїй уяві як «постаті» мадридського Євромайдану. Це, передусім, студентка першого курсу факультету музикознавства Мадридського університету «Комплутенсе» Олеся Заяць. Без жодного сумніву, вона – основна претендентка на перемогу в номінації «Європейська Украна».  А ось двохрічний Марко Цимбалюк, який, за свідченням близьких, не пропускає жодної нашої значущої акції, претендуватиме на звання «Майбутнє України».

Хочеться вірити, що це хлопченя житиме в цілком іншій державі. Дай-то, Господи!

Любомир Калинець,
Мадрид, Іспанія