У Любліні (Польща) відбулися святкування, присвячені літургійному споминові священномученика Йосафата

Цьогорічна відправа характеризувалася присутністю значної кількості представників різних Католицьких Церков та наукових середовищ Східної Європи. Божественну Літургію очолив Апостольський візитатор для католиків візантійського обряду в Білорусії - архимандрит Сергій Гаєк, MIC. Разом із гостем співслужили: митроф. прот. д-р Стефан Батрух, парох цієї парафії; прот. Богдан Панчак, настоятель для українських семінаристів в Митрополичій духовній семінарії в Любліні; відомий екуменіст і дослідник кирило-методіївської традиції о. проф. д-р габ. Леонард Ґурка, SVD; о. Сергій Стесенко, докторант катедри права Східних Католицьких Церков ф-ту права, канонічного права і адміністрації Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ (ЛКУ) та духовенство латинських єпархій з Підляшшя і Люблінщини.

Дияконували під час Божественної Літургії д-р Петро Сивицький, ад’юнкт катедри Історії устрою і адміністрації Польщі гуманітарного ф-ту ЛКУ та присутній на заходах диякон Білоруської Греко-Католицької Церкви. Літургійний спів супроводив змішаний хор докторантів університетів та українських греко-католицьких семінаристів з Любліна. Серед численних мирян з Польщі, України і Білорусі, які брали участь у святковій відправі був присутній декан гуманітарного ф-ту Українського католицького університету – проф. д-р габ. Ігор Скочиляс та проф. д-р габ. Андрій Ґіль, заступник директора в наукових справах Інституту Центрально-Східної Європи і керівник катедри Східних Студій Інституту політичних наук і міжнародних справ ф-ту суспільних наук ЛКУ та численні місцеві науковці.

На відправі молилися також черниці згромадження св. Йосифа з Мукачева (України), з-поміж яких були присутні сестри зі Словаччини та Індії від Сиро-Малябарської Католицької Церкви. Цьогорічна відправа звершувалась поперемінно українською, білоруською, церковнослов’янською та польською мовами.

У своїй проповіді арх. Сергій Гаєк звернув увагу на те, що свщмч. Йосафат Кунцевич, який народився в Україні у Володимирі на Волині, здобував освіту і виконував чернечий подвиг у Вільно (тепер Литва), а своє служіння як архипастир здійснював у Полоцьку і Вітебську на Білорусі, де загинув як мученик за святе з’єднання і який впродовж усього свого життя не переставав трудитися, щоб були здійсненні слова Христові - «і буде одне стадо й один пастир» - є яскравим прикладом ревного апостольського служіння, завдяки чому сотні тисяч вірних Київської унійної митрополії протягом століть не вагалися засвідчувати свою вірність Христові і його святій Церкві - «щоб усі були одно», йдучи навіть на муки і страждання.

Потрібно сказати, що послідовниками свщмч. Йосафата, були усі єпископи Української Греко-Католицької Церкви, які по-геройські засвідчили свою вірність Апостольському Престолу, серед яких, проповідник окремо згадав про служіння блаж. Миколи Чарнецького, ЧНІ, який опікувався вірними на сучасних теренах України, Білорусі, Польщі і Литви. Було згадано також, що за Божим провидінням, мощі українського святого - Йосафата Кунцевича, долаючи різні небезпеки, зокрема спочатку з боку ще царського російського, а відтак пізніше і радянського уряду, були перенесенні до Риму і покладені в базиліці св. Петра під престолом св. Василія Великого. Разом з усією Ієрархією Української Католицької Церкви на чолі з тоді ще Верховним Архиєпископом Йосифом Сліпим у 1963 році та з усіма Отцями Другого Ватиканського Собору у привселюдному почитанні взяв участь перший білоруський греко-католицький єпископ ХХ століття - Чеслав Сипович (1914-1981), що є символом єднання білорусів греко-католиків на чужині, якого пам’ятну дату - сто років з дня уродин в цьому році Білоруська Церква особливо відзначає.

По завершенні Божественної Літургії усі присутні вірні молитовно пом’янули усіх українців, хто загинув в часі трьох Голодоморів ХХ століття: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, організованих радянським режимом на більшості українських етнічних землях та усіх, хто відав своє життя за цілісність України в часі Революції Гідності, російської агресії та війни в Україні впродовж останіх 2013-2014 років. Відтак Сестри згромадження св. Йосифа виконали пісню про Україну.

Згодом усі вірні мали можливість переглянути в парафіяльному осідку фільм присвячений пам’яті Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького - якого Рік відзначається в усій Українській Греко-Католицькій Церкві - та на завершення зібратися при парафіяльній трапезі, в часі якої лунали білоруські та українські пісні. Також на закінчення заходів черниці Сиро-Малабарської Католицької Церкви, яка з-поміж усіх Східних Католицьких Церков відзначається найбільш активною місіонерською діяльністю, виконали одну з композицій у мові малаялам, що є літургійною мовою для багатьох християн штату Керала в Індії.

Інформацію подав о. Сергій Стесенко