У Львові за ініціативи Церкви відбулася відкрита зустріч із молоддю на тему демократичних цінностей

10 травня 2012 року Комісія УГКЦ «Справедливість і мир» спільно із Молодіжною громадською організацією «Українська молодь - Христові» організувала відкриту зустріч молоді: школярів, студентів, усіх зацікавлених львів᾽ян - із угорським фахівцем, професором у сфері комунікації та політології Тотом Палом, який з 9 до 11 травня перебував у Львові. Захід проходив у рамках Всеукраїнського проекту «Демократичні цінності студентської молоді». Протягом травня та жовтня цього року Комісія УГКЦ «Справедливість і мир» реалізовує його у різних містах України через відкриті лекції та зустрічі, круглі столи провідних європейських фахівців із студентською молоддю. Тема зустрічі професора Тота Пала із молоддю була: «Політична комунікація як елемент демократії. Роль і участь молоді, Церкви, особи». Відбувалася вона у приміщенні ЛМГО «Українська молодь – Христові», що у Львові на вул. Пекарська, 13. Присутні спробували дискутувати про те, яку роль у нашому житті відіграє комунікація, якою вона є в контексті християнства і як загалом пов’язана з суспільною та політичною ситуацією. Переклад та супровід професора з Угорщини здійснював референт Комісії УГКЦ «Справедливість і мир» о. Олег Лука. «Комунікація виражає наше буття: бути особою, людиною, – цими словами професор Пал розпочав свою лекцію і продовжив: – Ми є особами у постійних стосунках з іншими. Комунікація полягає в утримуванні і розвитку зв’язку між нами. Коли говоримо про це, то важливим є її зміст та значення у богослов’ї, яке також є наповнене комунікацією. Як вчить Церква, ми створені на образ і подобу Божу. Ми всі перебуваємо у нерозривному зв’язку – на образ Пресвятої Трійці, яка теж є єдністю. І я, як християнин і професор наук з комунікацій, спробую сьогодні разом із вами побачити, дослідити і відкрити її значення і мету». Серед іншого, угорський професор зазначив: «Насамперед важливим є те, що ми, як люди охрещені, віруючі, формуємо єдину спільноту Церкви. І тому в повсякденних стосунках з оточенням для нас велике значення мають євангельські цінності. Адже вони значною мірою впливають на те, як я сприймаю інших, як поводжуся з ними. Важливо вірити словам Євангелія і намагатися жити, застосовуючи їх щодня: не лише бачити і розуміти те, що я маю бути добрим християнином-християнкою, не лише старатися позбуватись гріхів, зла, але щоденно жити тими словами». Окремою темою виступу угорського фахівця була тема конфлікту. «Інша поширена проблема – конфлікти. Варто пам’ятати, що конфлікт – завжди комплексна річ. Є різні види конфліктів, навіть конфлікти, які ми вважаємо нормальними, чи звичайними: для прикладу, виникло непорозуміння між мною та іншою особою, але на загал, я приязно ставлюся до цієї людини. У таких випадках я, як християнин, повинен відновлювати євангельську мудрість – розпочати любити. Так, це важко дається у гніві. Саме тоді я повинен зосередитися і обдумати ситуацію. Один з варіантів – спробувати зрозуміти, що, можливо, інша сторона має рацію. Потрібно прислухатися до іншого і, водночас, щоб він також зробив крок назустріч. Тут ми зачіпаємо іншу ділянку, а саме, тему дебатів і діалогу: перше завжди передбачає переконаність у правдивості своїх суджень, відгородження від іншого, не сприйняття його позиції – я демонструю, що інша сторона помиляється. Натомість діалог – це спільний пошук відповіді на питання». У часі між виступами учасники піднімали питання, які виникають у молоді. Зокрема, хто із молодих осіб, між якими народжується симпатія і почуття, повинен першим проявити ініціативу: хлопець чи дівчина? Професор з Угорщини Тот Пал зізнався, що рецепти є різні для цього, але загального правила немає. Щодо питання демократії професор зауважив: «Є різні типи демократії. Наприклад, в Індії, скажімо, є демократія ліберальна, але вона має особливе духовне наповнення, в основі якого - індуїзм. Ліберальна демократія акцентує увагу насамперед на правах людини. Вона відрізняється від демократії східних держав, де часто не беруть до уваги права окремої людини. В Індії демократія базується на обов’язку. Що це означає? Воно має поняття “дарма”, тобто Вічний Закон: життя – це «давати і отримувати». Ти отримуєш дар життя від своїх батьків, гроші, їжу, дах над головою – все, що необхідне тобі для життя, і твоїм обов’язком є давати іншим так, як давали тобі. Не бути добрим і не бути етичним – автоматично означає, що ти не виконуєш цього закону. Це дає зрозуміти, наскільки в Індії панує сильна духовна основа, а саме її внутрішнє наповнення. Якщо говорити про демократію Заходу, то вона зараз перебуває у стані кризи, бо надміру акцентується на споживацьких правах... Один із важливих видів демократії є демократія участі. Центральне питання її вивчення - як всі громадяни можуть бути активними і брати участь у житті суспільства, як можна залучити усіх громадян до прийняття конкретних рішень. Тут йдеться не про одну конкретну особу, а про активність і діяльність певної групи чи цілої спільноти; тоді ж говоримо і про спільну відповідальність. Наприклад: мені відомий один практичний випадок у Бразилії, де в одному невеликому поселенні існує практика спільного обговорення жителями міста в групах першочергових проблем, які потребують вирішення з боку влади. На основі цього створюється лист з переліком конкретних вимог (збудувати нові школи, розширити територію лікарні тощо). Це не означає, що мер чи інша особа, відповідальна за адміністративний порядок, повинна дослухатись до цього. Однак люди вибирають пріоритетні завдання і очікують, що їх пропозиції врахують. Це не створення опозиції до влади, не протести, не конфлікти. Важливо те, що задіяні тут усі і всі спільно шукають рішення проблем. У такому контексті ми, християни, маємо певний досвід у подоланні труднощів, бо маємо досвід спільноти: як дослухатися до іншого і висловлювати свої думки. Саме така демократія участі є дуже сильною». «Ми жили в умовах комунізму і, хочемо ми цього чи ні, це певною мірою сформувало поширену ще в наш час позицію, що за нас все мають виконувати і брати за наше життя відповідальність інші, а часто це є влада, – каже Тот Пал. – Переконуюсь у прояві такої системи: ми намагаємося щось робити, але не бачимо мети, як птах, якого випустили з клітки, але він все одно повертається назад. Моє покоління є саме таким. Ми завжди кажемо: а що я можу зробити? І не спадає на думку, що я справді зможу, але тільки тоді, коли робитиму конкретні спроби. Перший крок – зібратися разом (нехай це і не має прямого впливу, для прикладу, на владу), обговорити, викласти пропозиції, прийняти рішення. Так, цей процес дуже повільний, але необхідний для початку».  

Секретаріат Комісії УГКЦ «Справедливість і мир» спільно із
Прес-службою ЛМГО «Українська молодь – Христові»