У Львові тринадцять німецьких фахівців вивчають міграційний досвід українців

У Львові розпочалася десятиденна німецько-українська програма вивчення стану української трудової еміграції «Міграція і розвиток» за участю близько двадцяти експертів, дві третини з яких є представниками німецьких  дієцезій, благодійних та дослідницьких центрів, що займаються міграційною проблематикою. Ініціатором програми виступив Фонд Реновабіс, який запросив до організації програми Комісію УГКЦ у справах мігрантів Карітаси Самбірсько-Дрогобицької та Івано-Франківської єпархій. У перший день програми, 17 вересня, у приміщенні Реколекційного центру у Брюховичах відбувся перший етап програми, що складався із тематичних доповідей, присвячених правовим, економічним, соціальним та психологічним викликам міграції. З власними доповідями, під час цього заходу, виступили Григорій Селещук, голова Комісії, який зосередив увагу учасників на ключових факторах, які зумовлюють трудову міграцію українців до європейських країн, на питанні чому міграція до Європи для багатьох наших громадян стала реальним  вирішенням життєвих проблем, а також заторкнув ситуацію з іммігрантами  в Україні. Ірина Лапшина, доцент Львівської комерційної академії, кандидат економічних наук, запропонувала німецьким колегам доповідь про економічні чинники міграції, в якій, зокрема, наголосила на тому що мігрант з країни перебування часто привозить не тільки капітал, але й великий досвід, і поєднання цих двох речей могло б зумовити хороший розвиток середнього бізнесу в Україні, проте станеться це тільки при інтенсивній підтримці держави. Іншим ключовим висновком, за словами пані Ірини, є те, що людина працездатного віку, яка працює за кордоном і присилає додому 300-400 євро на місяць, з одного боку, ніби зумовлює приріст інвестиційного капіталу в Україні, але з іншого, вона проходить через сильне фізичне і психічне виснаження. Тому, досліджуючи економічні особливості міграції, на думку пані Ірини, мусимо зосереджуватися не тільки  на сухих показниках та числах. У продовження цій тезі, Максим Бондаренко, родинознавець, експерт Комісії, зосередив свою увагу на психологічних основах і наслідках міграції, зокрема, на процесі повертання мігранта в Україну. «Коли ми говоримо про міграцію, то починаємо з одного і того ж питання - що зумовлює вибір людини працювати в іншій країні? Чи завжди це питання тільки фінансового забезпечення? Куди і від кого людина втікає за кордон? Часто відповіддю на це маємо втечу від себе, при найрізноманітніших зовнішніх поясненнях, в кожне з яких людина змусила себе повірити», - вважає Максим Бондаренко. На разі, з 18 до 21 вересня, триває другий етап програми, коли німецькі експерти перебувають у кількох родинах на Львівщині та Івано-Франківщині, де вивчають досвід міграції її членів, а також досвід їхнього повернення в Україну після років заробітчанства. Протягом третього етапу програми відбудуться численні візити учасників програми до різних організацій та установ, що працюють у сфері міграції у Львові, Івано-Франківську та Дрогобичі. На завершення цього етапу 24 вересня з 11:00 до 13:00 у Дзеркальній залі ЛНУ імені Івана Франка відбудеться велика панельна дискусія на тему  «Перспективи євродіалогу у міграційній сфері: участь Церкви» за участі представників Німеччини та України. Її мета – пошук шляхів транскордонної співпраці між організаціями країн походження та прибуття мігрантів. Під час дискусійної панелі учасники, серед яких, зокрема, буде запрошено провідних науковців, соціальних працівників, представників державних структур та неурядових організацій, священиків та журналістів, зможуть відверто поговорити про те, чи є куди повертатися українським мігрантам, що ми втрачаємо, і що здобуваємо в перспективі глобальної міграції, якою є  її соціальна альтернатива, як розвиватимуться покоління дітей, залишених вдома батьками, і що повинні робити ті, хто  залишається в Україні.  

За матеріалами Світлана Одинець