У Львові провели семінар для працівників єпархіальних управлінь УГКЦ в Україні

Темою зустрічі була діяльність душпастирів і життя мирян-іммігрантів, які працюють і проживають на територіях, де немає установлених ієрархічних структур УГКЦ. Програма дня складалася з трьох доповідей, які виголосили владика Йосиф (Мілян), голова Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії і Єпископ-помічник Київської архиєпархії, всесвітліший отець Марко Ярослав Семеген, ліценціат, національний координатор для вірних УГКЦ в Італії, і о. Андрій Танасійчук, д-р, заступник голови Канонічного відділу Патріаршої курії.

Владика Йосиф представив мету, завдання і виклики, які стоять перед відділом, що відповідає за душпастирство вірних УГКЦ, позбавлених опіки єпископів власної Церкви. Крім того, промовець наголосив на необхідності утворення всередині УГКЦ інституту місіології, який займався б підготовкою кандидатів до роботи з вірними, котрі знаходяться в таких обставинах. Владика пригадав, що таку роботу вже здійснює ПМВ через щорічні десятиденні формаційні курси для богословів старших курсів усіх духовних семінарій УГКЦ в Україні, а також під час формаційних семінарах для духовенства, чернецтва і вірних-мирян, які готуються до такого служіння або вже в ній задіяні.

Протоієрей Марко Ярослав Семеген насамперед розповів про труднощі, на які натрапляють священнослужителі УГКЦ в Італії в душпастирській праці для власних вірних і наголосив, що духовні особи для такого виду служіння повинні відзначатися відповідним духовним, моральним, пасторальним і соціально-культурним рівнем. Крім того, були перелічені нормативні акти Італійської Церкви, які регулюють початок і завершення праці священнослужителя, призначеного для іммігрантів. У доповіді було звернуло увагу на важливості правильного оформлення документів з боку єпархіальних управлінь тих священнослужителів, які готуються до виїзду для такого виду служіння.

Третій доповідач, отець Андрій Танасійчук, представив приписи Східного церковного права, а також навчання Апостольської Столиці, які чітко прописують спосіб посилання і відкликання священнослужителів, задіяних у душпастирській діяльності для вірних, які позбавлені опіки єпископа власної Церкви свого права. Також було показано можливі правові форми організування такого служіння. Крім того, із доповіді було зроблено висновок, що коли мова йде про вірних, приналежних до Верховноархиєпископських чи Патріарших Церков, то норми Східного канонічного права рекомендують, щоб будь-який процес скерування священнослужителя на служіння вірним тієї самої Церкви чи для служіння в ієрархічних структурах іншої Церкви свого права потребує схвалення Першоієрарха цих Церков.

Особливістю семінару було те, що після кожного реферату було ширше обговорення теми і пов'язаних із нею питань. Такий формат зустрічі дозволив не тільки почути зауваження чи питання до доповідачів, але також думку і досвід кожного учасника із ситуаціями, які їм трапляються у власних єпархіях, коли мова йде про посилання або відкликання власного священнослужителя. Також усі присутні підтримали пропозицію канонічного відділу про регулярне проведення таких семінарів для працівників єпархіальних управлінь як один із видів постійної формації щодо питань, пов'язаних із такою діяльністю.

У семінарі взяли участь представники з Львівської, Івано-Франківської і Тернопільсько-Зборівської архиєпархій, Самбірсько-Дрогобицької, Сокальсько-Жовківської, Коломийсько-Чернівецької та Бучацької єпархій.

Департамент інформації УГКЦ