У Кропивницькому виконали ораторію «Великого бажаєте...»

Часом навколишній шум зупиняється, а біль утрати й глибокий розпач проймають, коли  згадуємо невинні душі загиблих у стражданні: полеглих в бою за свою землю чи жертв терору і репресій.  У такі моменти душа прагне умиротворення і шукає його в спілкуванні з Богом. Його вічне слово і захист допомагають зрозуміти і прийняти важкі сторінки нашої історії.

Ми знаємо, як доводилося розплачуватися мільйонами  українських життів за роки власної бездержавності. І пам`ятаємо всіх: і тих,  хто наближав нашу незалежність, і тих, хто нині продовжує її виборювати.

Меморіальний комплекс «Фортечні вали» в м. Кропивницькому – місце жалю й скорботи. У ХVІІІ ст. за наказом російської окупаційної влади тут була збудована фортеця ціною життя й здоров`я козаків. Вона хоч і дала поштовх активному розвитку міста, але на тривалий час відібрала нашу ідентичність, нав`язавши чужу історію і чужих героїв. Знадобилося багато років, аби ми повернули свою історичну пам'ять і навіки завчили ці сумні уроки.

На «Фортечних валах» знайшли вічний спочинок багато людей у різні часи. Саме тут знаходяться козацькі поховання ХVІІІ століття. На цьому місці більшовики розстрілювали учасників Української революції на початку ХХ ст. Тут покояться жертви страшної трагедії – Голодомору 1932-1933 років. Сюди приводили на розстріл політв’язнів у 1937 році. На валах поховані воїни Другої світової війни. А нині це ще й місце пам`яті героїв війни на Сході України.  

Сьогодні, у часи великих випробувань для нашої країни «Фортечні вали» набувають особливого значення – стають місцем збереження історичної пам`яті. Місцем людських страждань, глибину яких можна відкрити тільки через усвідомлення страждань  Ісуса Христа.  Як він прийняв муки за спасіння наших душ, так і тисячі наших земляків прийняли страждання в ім`я мирного життя майбутніх поколінь. Аби ми далі несли пам`ять про них і їхні діяння, виконуючи заклик патріарха Йосифа Сліпого «Великого бажайте!».  Нехай ці слова стануть для нас дороговказом – бажати великого своїй країні і своєму народові , бажати переможного миру й умиротворення душ усіх, хто поліг за те, аби ми й далі могли жити в мирній країні в любові з Богом і щоденній молитві.

Саме тому меморіальний комплекс «Фортечні вали» був обраний місцем для виконання філософської ораторії «Великого бажайте…» - справжнього духовного скарбу, який ще раз нагадає нашу велику місію – бути міцними у вірі, пам`ятати невинно убієнних і розказати про них грядущим поколінням.

Виконали ораторію Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України.  Соліст – Олександр Бойко (бас). Читець – Андрій Бурлуцький. Диригент – Богдан Пліш. Режисер відеоконтента – Сергій Проскурня. Виконавчий директор та координатор – Ольга Кононенко.

“Хотів би щиро подякувати авторам ораторії, усім організаторам Національного мистецького фестивалю “Кропивницький-2018”, солістові, читцеві, виконавцям та диригентові як за можливість, так і за успішне виконання ораторії “Великого бажайте...” у м. Кропивницькому, щоб показати жертвенний приклад ісповідника віри патріарха Йосифа Сліпого для українського народу” – у своєму слові-подяці підкреслив о.Марко Ярослав Семеген, президент Релігійного товариства “Свята Софія” (Рим).

Ораторія «Великого бажаєте...» побачила світ завдяки зусиллям Релігійного товариства "Свята Софія" (Рим), Фундації "Андрей" (Львів) та ПП “Лео-кераміка”.

Ольга Кирилюк,
для прес-служби Товариства “Свята Софія” (Рим)